/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F419%2F0f06d31c275561e47dfdb9f8da9faf35.jpg)
Таємниця польських SIM-карток у російських дронах: розслідування завершено без винних
Все почалося в ніч на 10 вересня 2025 року, коли небо над Польщею розрізали понад 30 російських безпілотників, переважно типу «Гербера». Вони залетіли зі сходу, долаючи значні відстані, а деякі з них досягли майже 300 км від східного кордону. Ці дрони, виготовлені з дешевих матеріалів, таких як фанера та пінопласт, впали у 27 різних населених пунктах по всій країні, залишаючи по собі уламки та питання про їхнє призначення.
Військова прокуратура в Любліні негайно розпочала багатомісячне розслідування, намагаючись встановити особи, відповідальні за цей зухвалий напад. Метою було з'ясувати, хто саме стояв за порушенням повітряного простору суверенної держави та створенням загрози для загальної безпеки. Слідчі детально вивчали кожен фрагмент, кожен доказ, сподіваючись знайти відповіді.
Під час ретельного аналізу уламків, слідчі виявили шокуючу деталь: у деяких збитих безпілотниках були встановлені польські SIM-картки. Цей факт викликав безліч припущень та значно ускладнив розуміння мотивів та логістики атаки. Проте, джерело цих карток — чи були вони викрадені, чи придбані незаконним шляхом — залишається однією з головних таємниць справи.
Протягом року прокурори ретельно аналізували всі обставини, зокрема й дії польських військових у відповідь на атаку. Важливим аспектом було з'ясування, чи відреагувала армія належним чином. Прокуратура однозначно дійшла висновку, що військові діяли правильно, згідно з чинними процедурами, і мали повне право застосовувати бойові засоби для збиття ворожих об'єктів. Жодних порушень з їхнього боку виявлено не було.
Кульмінацією цього тривалого розслідування стало оголошення про його припинення. Речник Окружної прокуратури в Любліні, прокурор Марчин Козак, повідомив, що слідство закрито через неможливість встановити винуватця злочину. Більшість матеріалів справи, включно з обґрунтуванням рішення, були засекречені, залишивши громадськість без повних відповідей.
Наразі справа про масове вторгнення російських дронів у Польщу залишається закритою, а таємниця польських SIM-карток — нерозкритою. Цей інцидент, що спровокував розгортання нової місії НАТО «Східний вартовий» та посилення східного кордону, став серйозним випробуванням для безпеки країни та Альянсу, підкресливши необхідність постійної пильності.
Після інциденту з дронами, 13 вересня, у Польщі була розгорнута нова місія НАТО «Східний вартовий» (Eastern Sentry), спрямована на зміцнення східного кордону. Це також спонукало Німеччину посилити свою присутність на східному фланзі Альянсу, а польський уряд вирішив розгорнути близько 40 тисяч військових на кордонах з Білоруссю та РФ. Ці заходи свідчать про серйозне сприйняття інциденту міжнародною спільнотою.
Інцидент, під час якого по цілях відпрацювала протиповітряна оборона із залученням польських винищувачів F-16, нідерландських F-35, італійських розвідників AWACS та літаків-дозаправників, мав ширші наслідки. Тоді ж президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія атакувала Польщу 92 дронами, частина з яких була збита в Україні. У Міноборони РФ, своєю чергою, стверджували, що російські дрони не цілилися по польських об'єктах.
«Слідство було припинено, оскільки не вдалося виявити винуватця злочину, що полягав у порушенні польського повітряного простору та, таким чином, створенні загрози для загальної безпеки», — зазначив прокурор Марчин Козак, речник Окружної прокуратури в Любліні, повідомляє RMF24.
«Розслідування припинили, оскільки не було встановлено винного в порушенні повітряного простору Польщі та створенні таким чином загрози громадській безпеці», — додав прокурор Козак, пояснюючи причини закриття справи.
Завершення розслідування без виявлення винних підкреслює складність сучасних гібридних загроз та викликів, з якими стикаються країни. Цей інцидент залишає по собі не лише нерозкриту таємницю, але й нагадування про постійну необхідність посилення оборонних можливостей та міжнародної співпраці у протидії непередбачуваним загрозам майбутнього.

