Таємні переговори: Кушнер та посланець Путіна обговорюють долю "Північних потоків"

Останніми тижнями Москва та Нью-Йорк стали ареною таємних зустрічей між Кирилом Дмитрієвим, близьким радником правителя РФ Владіміра Путіна, та Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Ці неофіційні переговори, про які стало відомо п'ятьом обізнаним джерелам, були зосереджені на залученні американських інвесторів до відновлення роботи газопроводів "Північний потік".

Мотивація Кушнера ґрунтується на переконанні, що бізнес може стати ключем до відновлення миру між Україною та Росією. За його задумом, угода щодо газопроводів дозволила б американським інвесторам отримувати прибуток від постачання енергоносіїв до Європи після завершення війни. Ця ідея контрастує з поточною політикою санкцій та створює поле для дискусій про економічну дипломатію.

Газопроводи "Північний потік-1" та "Північний потік-2" були основною артерією постачання російського газу до Німеччини, яка до лютого 2022 року закуповувала понад половину своїх енергетичних потреб з Росії. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну постачання було обмежено, а у вересні 2022 року обидва газопроводи були пошкоджені внаслідок серії підводних вибухів, що зупинило їхню роботу.

Тепер же, незважаючи на чинні санкції США та ЄС, які роблять будь-яке відновлення поставок незаконним, тема повернення "Північних потоків" знову з'явилася на порядку денному. Дмитрієв, який раніше виступав за відновлення поставок російського газу до Німеччини, навіть зустрівся з представниками Міністерства енергетики та Міністерства фінансів США, обговорюючи потенційні американо-російські енергетичні ініціативи.

Проте, Білий дім зазначив, що будь-які угоди з Росією мають бути узгоджені з Американською корпорацією фінансування міжнародного розвитку (DFC) та Міністерством фінансів США, а також приносити вигоду американським платникам податків та компаніям. Однак, представник Білого дому також повідомив, що "останнім часом обговорень щодо 'Північного потоку' не було".

Ситуація ускладнюється рішучою позицією Німеччини та інших європейських країн, які категорично проти відновлення роботи газопроводів. Речниця німецького Міністерства економіки та енергетики підтвердила, що "Північний потік" та російський газ перебувають під санкціями в Європі, і Берлін знайшов альтернативи. Відновлення роботи газопроводів вимагає схвалення федерального уряду, а цього там не бажають.

Окрім газопроводів, Кушнер і Дмитрієв обговорювали також продаж ряду підприємств, які належать російській енергетичній компанії "Лукойл", включаючи нафтопереробні заводи та автозаправні станції в Європі та інших регіонах. Згідно з цим планом, консорціум за участю DFC та інвесторів з Катару й Об'єднаних Арабських Еміратів могли б придбати ці активи за умови скасування американською владою санкцій. Білий дім підтвердив, що розглядається модель, яка передбачає значний авансовий платіж та частку прибутку для США.

Європейські країни висловлюють глибоку недовіру до намірів Кремля, особливо після заяв керівників п'яти європейських розвідок, які вважають, що Москва не прагне швидко завершити війну і може використовувати переговори зі США для просування власних економічних інтересів. Німецький депутат Міхаель Келлнер назвав потенційну угоду "брудною", яка "дорого коштуватиме Європі", оскільки "американці й росіяни поділять прибутки".

"Будь-які угоди Росія повинна узгоджувати з DFC (Американською корпорацією фінансування міжнародного розвитку) та Міністерством фінансів, і вони мають приносити користь американським платникам податків та компаніям", – заявив представник Білого дому, відповідаючи на запитання [Reuters](https://www.reuters.com) про переговори щодо газопроводу.

За словами представника Білого дому, що стосується "Лукойлу", "Стів (Віткофф) і Джаред (Кушнер) разом із DFC домовилися про значний авансовий платіж і частку в прибутку для Сполучених Штатів".

Подальша доля "Північних потоків" та інших енергетичних угод залишається невизначеною. На тлі геополітичної напруженості та суперечливих інтересів, ця історія продовжує розвиватися, демонструючи складність пошуку компромісів у світі, де економіка тісно переплетена з політикою та безпекою.