Дрони атакували другий з пʼяти основних дата-центрів "Яндексу". Цього разу — найновіший та найбільший

Учора стало відомо, що ЗСУ атакували дата-центр "Яндексу" у Сасово у Рязанській області, після чого розпочалися масштабні збої у роботі низки сервісів. Проблеми торкнулися обчислювальних потужностей, мереж, сховищ даних, баз даних, Kubernetes, хмарних сервісів, ШІ та систем безпеки й моніторингу. Незадовго після цього компанія заявили про зупинку роботи цього центру. А вже сьогодні росЗМІ повідомляють про атаку БпЛА на інший інфраструктурний обʼєкт корпорації — у Калузі. Там повністю виведено з ладу одразу кілька модулів. 

У "Яндексі" знову попередили, що можуть працювати з перебоями. Наразі компанія оцінює масштаб втрат, на місці працюють екстрені служби. 

Усього у РФ є пʼять основних дата-центрів "Яндекс", з яких неушкодженими залишилися три — у Владімірі у Владімірській області, у Митищах у Московській області та більш старий у місті Івантєєвка. Обʼєкт у Калузі — найновіший та найбільший. Ще один дата-центр розташований за кордоном, у фінському місті Мянтсяля. Він працює на міжнародний ринок. 

Нагадаємо, окрім дата-центру, учора у Сасово також було пошкоджено завод "Саста". Він спеціалізується на виробництві верстатів із числовим програмним керуванням для обробки металу й причетний до забезпечення підприємств військово-промислового комплексу РФ. 

РФ почала бити по дата-центрах в Україні — великих комплексах, де розміщуються сервери, мережеве обладнання та вузли, через які працюють сайти, онлайн-сервіси й інтернет-провайдери. Її перехід до оновленої тактики повітряних атак, вочевидь, є початком нового етапу війни — цифрового терору. Як наслідок, регулятор НКЕК вже попередив, що можуть виникати тимчасові перебої у роботі телекомунікаційних мереж та доступі до послуг мобільного зв’язку. До слова, окупанти почали "пристрілюватися" і по ньому — вони здійснили серію атак на головний офіс оператора "Київстар" у Києві. 

Провайдер UTELS першим попередив про суттєве зростання тарифів та пояснив, що для компаній, які демпінгуватимуть ринок, є ризик зникнення: "Провайдери не можуть надалі надавати інтернет за 300–350 гривень". Тим часом радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов заспокоює, мовляв, повністю без інтернету Україна не залишиться, адже наша держава максимально розподілена різними інтернет-каналами. А ось чого дійсно варто очікувати — це зростання вартості послуг.