Кенія прагне повернути полонених: вимога визнати "жертвами торгівлі людьми"

На початку жовтня міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді звернувся до законодавців у Найробі з неординарною заявою. Він повідомив, що кенійський уряд веде переговори щодо повернення щонайменше п'ятьох своїх громадян, які були захоплені в полон українськими силами. Міністр наголосив, що президент Кенії Вільям Руто вже обговорював цю делікатну тему з українським лідером Володимиром Зеленським.

Кенійська влада стверджує, що цих чоловіків могли обманом залучити до участі у війні. За їхніми словами, рекрутери обіцяли їм цивільні роботи, такі як водії, охоронці або кухарі, але замість цього відправили на фронт воювати за Росію. Через ці обставини Кенія вимагає надати своїм громадянам статус "жертв міжнародної торгівлі людьми", а не військовополонених.

До Кенії долучилися й інші африканські країни. Міністерство закордонних справ Ботсвани також намагається повернути одного зі своїх громадян з українського табору для військовополонених. Уряд Зімбабве висловив серйозне занепокоєння з приводу оманливого транскордонного вербування, підкресливши ризики відправлення непідготовлених людей у зони бойових дій.

Вже зафіксовані випадки затримання. У Південно-Африканській Республіці було затримано шістьох громадян Зімбабве, які визнали провину в намірі використати ПАР як транзитний пункт для поїздки до Росії та вступу до її збройних сил. Четверо з них планували воювати за одноразову виплату у розмірі 25 тисяч доларів та щомісячну зарплату в 2,5 тисячі доларів.

Незважаючи на тиск з боку африканських урядів, Україна дотримується чіткої позиції. Українська сторона заявляє, що всі затримані є військовополоненими і можуть повернутися додому лише через процедуру обміну на українських військових, захоплених Росією. За даними Києва, в українському полоні перебувають щонайменше 213 іноземних громадян, 37 з яких є вихідцями з Африки.

Кенія також веде переговори з Україною щодо репатріації тіл чотирьох загиблих громадян. Загалом, близько 84 громадян Кенії загинули або зникли безвісти на війні, а ще 34 перебувають на лікуванні в Росії.

За інформацією, яку видання Bloomberg отримало з документів, Росія залучила понад 28 тисяч іноземців зі 135 країн для участі у війні, і понад 5 тисяч з них загинули. Серед цих іноземців є громадяни Монголії, Китаю, Непалу, Словаччини, Куби та Таджикистану, що свідчить про широку географію вербування.

Як повідомляє Bloomberg, уряди деяких африканських країн стверджують, що їхніх громадян заманювали до Росії обіцянками роботи, після чого залучали до військової служби. За даними Amnesty International, тисячі чоловіків з країн Глобального Півдня могли бути завербовані через посередників та рекламні оголошення.

Міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді заявив: "Обставини вербування кенійців мають ознаки торгівлі людьми. Наймолодшому з громадян Кенії, яких утримують в Україні, 23 роки".

Ситуація з африканськими громадянами, які воювали на боці Росії, демонструє складність сучасних конфліктів, де гуманітарні питання переплітаються з військовими та дипломатичними аспектами, вимагаючи від усіх сторін пошуку рішень, що враховують міжнародне право та людську гідність.