Кризис преодолен, но какой ценой? Как Косово обрело президента и будет ли конфликт с ЕС

В ніч проти 7 жовтня парламент частково визнаного Косова нарешті знайшов голоси, щоб обрати президента. Новою очільницею держави стала Юстина Широка Пула.

Такий крок дозволить уникнути дострокових парламентських виборів. А це означатиме, що Косово нарешті вийшло із затяжної політичної кризи.

Проте є один нюанс.

Голоси для обрання президентки було залучено через дуже непросту угоду з опозицією. І ця угода може створити Косову значні проблеми у відносинах з ЄС та остаточно підважити процес примирення на Балканах.

Далі розповідаємо детальніше.

Уряд із більшістю, але без президента

Гостра політична криза в Косові почалася ще після парламентських виборів у лютому 2025 року. Тоді партія прем’єр-міністра Альбіна Курті "Самовизначення" хоч і здобула перше місце, але втратила більшість. А бажаючих створити з нею коаліцію серед косоварських партій не знайшлося.

Натомість створити її не змогла і опозиція. Адже для цього їй було потрібно консолідувати усі антивладні політичні сили – включно із "Сербським списком", що представляє сербську громаду Косова і свідомо уникає будь-яких політичних альянсів з косоварами.

Частково вирішити проблему вдалося завдяки достроковим виборам, що відбулися у грудні минулого року. Партія Курті покращила свій результат і повернула парламентську більшість, залучивши частину депутатів від несербських національних меншин.

Проте незабаром на владу Косова чекало нове випробування.

4 квітня нинішнього року добігли кінця президентські повноваження Вйоси Османі. Главу держави в Косові обирають у парламенті, причому кандидат має отримати конституційну більшість голосів. Тобто тут не обійтися без опозиції.

Після кількох невдалих спроб обрати наступного президента Вйосі Османі довелося розпускати парламент. Проте другі поспіль дострокові вибори, що відбулися 7 червня, нічого не змінили – голосів для обрання нового президента так і не знайшлося.

Конституційний суд вирішив, що парламент мав обрати нову главу держави протягом 60 днів – до 6 жовтня включно. Якби цього не зробили, парламент знову було би розпущено і на країну чекали б ще одні дострокові вибори.

Щоб уникнути цього, у партії Курті запропонували опозиції узгодити спільного кандидата в президенти, причому готові підтримати представника опозиції.

Проте опозицію такі варіанти не влаштовували. На останніх парламентських виборах "Самовизначення" ледь не втратила здобуту на попередніх виборах більшість. А відповідно, міркували в опозиції, на наступних таки може втратити, що стане початком зміни влади.

Такий сценарій здавався неуникним, проте 6 жовтня – в останній день визначеного Конституційним судом терміну – все змінилося. Парламент все ж таки обрав главу держави.

Рішення, що рятує від перевиборів

Однак і тут є нюанси.

Чи є президентка Юстина Широка Пула легітимно обраною главою держави? Як не дивно, частина косовських політиків має в цьому сумнів.

Річ у тім, що

вирішальне голосування відбулося за 17 хвилин після опівночі. 

Тобто – вже 7 жовтня. А це означає, що на той момент визначений рішенням Конституційного суду термін вичерпався, і парламент де-юре втратив повноваження. Відповідно – вже не міг обрати президента...

Втім, як видається, на цей таймінг просто заплющили очі – на радощах від довгоочікуваного виходу з затяжної політичної кризи. Зрештою, в політиці часто трапляється, коли на фінальному відрізку важливих переговорів сторони домовляються просто "зупинити годинника".

Тим більше, що вибір президента виглядає досить вдалим.

Юристка за освітою, Юстина Широка Пула на момент обрання була президенткою Академії наук та мистецтв Косова. Але разом із тим вона має чималий досвід у політиці. У 2008 році увійшла у перший, після здобуття незалежності, уряд Косова – до 2011 року працювала міністром енергетики та гірничодобувної промисловості. Потім, до 2014-го, була депутатом парламенту від Демократичної партії Косова (ДПК).

Цікавий і такий нюанс. Очільницею країни, переважна більшість громадян якої сповідують іслам, стала католичка – це має стати символом віротерпимості Косова. Так само обрання опозиційного політика президентом може бути плюсом і для уряду – це дозволить послабити звинувачення у монополізації влади. 

А крім того, як описують нову президентку косовські оглядачі, Широка Пула є людиною, "яка за своєю природою та життєвим досвідом довела прагнення зближувати людей та шукати порозуміння, а не створювати чи поглиблювати розбіжності". 

Саме тому Широку Пулу від самого початку розглядали як компромісного кандидата, який має влаштовувати і партію Курті, і опозицію. Проте у Демократичній партії відмовлялися від її висунення – вирішили добивалися ще одних дострокових виборів. І це рішення змінили в останній день визначеного Конституційним судом терміну.

Але що змусило опозиційну ДПК раптом змінити свої плани? 

Справа в законопроєкті, який також ухвалили в ніч на 7 жовтня – в одному пакеті з обранням президента.

Врятувати за будь-яку ціну

Справжнім шоком для переважної більшості косоварів став нещодавній вирок, винесений чотирьом керівникам Армії визволення Косова. Насамперед – колишньому президенту частково визнаної країни Хашиму Тачі.

Експрезидента та "батька" державності Косова визнали винним у жорсткому поводженні з полоненими та цивільним населенням, катуванні та вбивстві. Він отримав 25 років тюремного ув’язнення. Детальніше про цей вирок можна почитати у статті "25 років для експрезидента…"

Цей вирок буде оскаржений в апеляції – і влада Косова обіцяє зробити все можливе, щоб захистити експрезидента. Проте в Демократичній партії – а саме її засновником та неформальним лідером був Хашим Тачі – вирішили діяти більш рішуче.

Особливість того вироку – хоча його винесла в Гаазі колегія з міжнародних суддів, проте цей орган – Спеціалізована палата у справах Косова – номінально є частиною національної судової системи країни.

Повністю ліквідувати його неможливо, оскільки існування палати прописано у статті 162 конституції Косова. А вона своєю чергою базується на міжнародних угодах, які й зробили можливою незалежність Косова. 

А тому такий крок напевно остаточно зіпсує відносини із Заходом, для якого незалежне судочинство у питаннях, пов’язаних із воєнними злочинами, є принципово важливим.

Саме тому у ДПК вирішили діяти делікатніше.

У поданому ними законопроєкті максимальний термін ув’язнення за вироками Спеціалізованої палати у справах Косова обмежується 15 роками, а засуджені відбуватимуть покарання на території Косова. 

Крім того, прописується президентське право на помилування особам, засудженим Спеціалізованою палатою, а часові рамки юрисдикції суду звужено періодом з 1 липня 1999 року по 31 грудня 2000 року, що виключає час воєнних дій. А на додачу – повноваження цієї палати обмежуються розглядом справ, безпосередньо згаданих у звіті Парламентської асамблеї Ради Європи від 2011 року.

Вказані зміни суттєво посилюють позиції захисту в апеляційній справі Хашима Тачі та його соратників. А якщо вирок буде не повністю виправдувальним, новий президент використає своє право на помилування.

Поза сумнівом, Широка Пула таке прохання задовольнить.

"Поважаючи право кожного на справедливий суд та всі доступні засоби правового захисту, ми висловлюємо глибокі застереження щодо того, як був створений цей суд та як його сприймали, а також щодо наслідків, які він може мати для історичної пам’яті, суспільної довіри та почуття справедливості", – так новообрана президентка Косова коментувала раніше вирок Спеціалізованої палати.

Проте виникає запитання: а чи приймуть у ЄС зміни, які де-факто є втручанням як у перебіг конкретної судової справи, так і – ширше – у незалежну судову систему? До того ж такі дії підривають прагнення Євросоюзу довести, що у справі покарання за воєнні злочини немає недоторканних.

Наразі коментарі високопосадовців ЄС дуже обережні. Вони більше звертають увагу на позитив щодо виходу Косова із затяжної політичної кризи, ніж на особливості цього виходу. 

Проте складно уявити, щоб Євросоюз не відреагував на спроби реалізувати положення цього закону. Це стане справжнім викликом для ЄС, адже такі дії влади Косова можуть стати прецедентом для всіх країн регіону Західних Балкан, роз’ятривши старі рани.

Саме тому гостра криза у відносинах Косова та ЄС виглядає дуже ймовірною. І це є ціною нинішнього завершення політичної кризи.

Автор: Юрій Панченко,

співзасновник "Європейської правди"