/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F3327c30184444619974b242b73f33c19.jpg)
Неочікуваний удар: як дрони вивели з ладу дата-центри «Яндекса»
Ранок 8 жовтня розірвав тишу міста Сасово в Рязанській області Росії. Там, де зазвичай вирувало життя станкобудівного заводу «Саста», спалахнула пожежа. Хоча офіційного підтвердження причин займання не було, російські Telegram-канали припускали, що підприємство могло стати жертвою атаки. За даними OSINT-аналітиків, пожежа дійсно сталася на території заводу, де, як з'ясувалося пізніше, розташовувався дата-центр ТОВ «Яндекс ДЦ».
Ця подія миттєво відбилася на економічному стані «Яндекса»: після повідомлень про атаку безпілотників акції компанії на Московській біржі впали більш ніж на 3%. Удар був настільки відчутним, що роботу дата-центру в Сасово повністю зупинили, а частина сервісів стала недоступною або працювала з перебоями, перетворюючи звичну цифрову рутину на виклик.
Не встигли вщухнути розмови про інцидент у Рязані, як історія повторилася. У ніч на 9 жовтня безпілотники дісталися Калуги, де знову атакували дата-центр «Яндекса». Цього разу кілька модулів були повністю виведені з ладу, а частина сервісів знову зіткнулася з перебоями в роботі. Хоча компанія повідомила, що постраждалих немає, масштаб збитків почали оцінювати лише після інциденту.
Губернатор Калузької області Владислав Шапша, хоч і підтвердив постраждалих серед місцевого населення (дев'ятеро людей), проте про пошкодження об'єктів не згадував. «Яндекс» зі свого боку запевнив, що головний пріоритет — безпека людей, і на їхньому об'єкті обійшлося без жертв.
Пошкодження дата-центрів, які є комплексом обладнання для розміщення серверів, де працюють сайти, застосунки та онлайн-сервіси, має значні наслідки. Кожен модуль, що виходить з ладу, означає потенційні збої в роботі окремих функцій, що безпосередньо впливає на користувачів. Після рязанського удару «Яндекс» навіть заблюрив об'єкт на своєму сервісі «Яндекс.Карти», і тепер залишається відкритим питання, чи так само буде приховано калузький дата-центр.
Повідомлень про те, коли сервіси запрацюють у звичайному режимі, поки що немає, а компанія продовжує оцінювати масштаби збитків.
Ці атаки відбулися на тлі низки ударів Сил оборони по об'єктах на території Росії. У ту саму ніч, коли був атакований дата-центр у Калузі, також були уражені Редкінський дослідний завод у Тверській області та Ухтинський нафтопереробний завод. Вибухи також лунали в Підмосков'ї та на тимчасово окупованій території Луганської області.
Президент України Володимир Зеленський назвав ці удари по дата-центрах підсанкційної компанії «Яндекс» «дзеркальними».
«Кілька модулів повністю вийшли з ладу, а частина сервісів може працювати з перебоями», – повідомила компанія, згідно з російською службою ТАСС, як передає «Апостроф».
«Повний масштаб збитків зараз оцінюють. На місці працюють екстрені служби та фахівці компанії. Постраждалих немає, безпека людей залишається головним пріоритетом», — прокоментували в «Яндексі» після атаки на калузький дата-центр.
Історія повторюється, і ці інциденти змушують задуматися про вразливість сучасної цифрової інфраструктури. Кожен такий удар не лише завдає збитків, а й нагадує про триваюче протистояння, де технології стають не лише засобом прогресу, а й мішенню.

