Несподіваний поворот: чому Південна Корея відкликала посла з Києва?

Все почалося зі зміни влади в Південній Кореї, що призвело до кардинальної переорієнтації зовнішньої політики. Попередній президент Юн Сок Йоль, лідер консервативної партії "Сила народу", вважав головною загрозою експансіонізм Пекіна, тому природними союзниками Сеула були США, Японія та Україна, якій надавалася матеріальна допомога. Однак його наступник, Лі Дже Мьон з Демократичної партії Кореї, прийшов до влади з іншим баченням.

Для Лі Дже Мьона головною загрозою є реваншизм і мілітаризація Японії. Ця зміна орієнтирів різко позначилася на ставленні до України. Експерт-кореєзнавець Микола Поліщук пояснює, що логіка нового президента полягає в бажанні покращити відносини з Північною Кореєю за рахунок України. Він активно робить кроки назустріч Пхеньяну, що стало одним із ключових передвиборчих гасел.

Кульмінацією напруги став інцидент, пов'язаний із передачею двох полонених північнокорейських військових. У 2025 році Збройні Сили України захопили цих бійців у Курській області. У липні 2026 року президенти України та Південної Кореї досягли домовленості про їхню подальшу долю, і Республіка Корея була готова прийняти їх, оскільки юридично вважає їх своїми громадянами.

Під час виступу на Генасамблеї ООН, президент Зеленський повідомив про передачу військових Південній Кореї. Це публічне розголошення викликало критику з боку південнокорейського лідера Лі Дже Мьона, який звинуватив українського колегу в порушенні домовленостей про нерозголошення. Проте, як зазначає Микола Поліщук, ця інформація не була таємницею, оскільки південнокорейські медіа ще в червні публікували коментарі президента Південної Кореї щодо перемовин з Києвом про цих полонених.

Українська сторона, в свою чергу, заперечила існування домовленостей про нерозголошення. Пізніше в Офісі Президента України додали, що попереджали корейського президента про намір згадати полонених у виступі Зеленського. Ця ситуація підкреслює відсутність єдиного бачення в Сеулі щодо ескалації конфлікту, що, за словами експерта, свідчить про штучне роздмухування ситуації.

Сьогодні Україна опинилася в центрі внутрішньокорейських політичних ігор. Микола Поліщук вважає, що від української дипломатії в цій ситуації залежить небагато, оскільки Київ став "випадковим заручником" зміни зовнішньополітичних орієнтирів Сеула. Експерт припускає, що невдовзі Південна Корея може зіпсувати взаємини також зі США та Японією.

Ідеологічний розкол між політичними силами Південної Кореї є фундаментальною причиною таких різких змін у зовнішній політиці. Якщо попередній президент вбачав ворога в Пекіні та шукав союзу із Заходом, то новий лідер сконцентрований на внутрішніх проблемах та покращенні відносин з Північною Кореєю, що впливає на сприйняття традиційних партнерів.

Ця зміна пріоритетів Південної Кореї демонструє, як внутрішні політичні процеси можуть трансформувати міжнародні відносини, змушуючи країни адаптуватися до нових реалій. Київ опинився під "роздачею" не через власні прорахунки, а через переформатування геополітичних альянсів, які диктуються внутрішньою логікою Сеула.

«Я не думаю, що можуть бути якісь претензії серйозні до української дипломатії, так як ми маємо справу з південнокорейською політикою, в якій ми стали випадковими заручниками», – зазначив кореєзнавець Микола Поліщук.

«Якщо ворогом є Японія, то відповідно ворогом є і Україна, і Сполучені Штати. З Україною в такому разі немає сенсу підтримувати стосунки, тому що вони міняють орієнтири», – пояснив експерт.

Історія дипломатичних стосунків між Україною та Південною Кореєю демонструє крихкість міжнародних союзів перед обличчям внутрішньополітичних змін. Цей інцидент слугує нагадуванням про те, що навіть у найскладніших геополітичних розкладах, країни можуть несподівано опинитися в епіцентрі чужих ігор, що вимагає гнучкості та розуміння прихованих мотивів.