109 років життя: найстаріша українка Олена Рибалко відійшла у вічність
Олена Рибалко народилася 2 червня 1917 року на Вінниччині, де здобула медичну освіту. Її батько, Кирило Рибалко, був воїном Української Народної Республіки та фундатором Української автокефальної православної церкви. У 1937 році його розстріляла трійка НКВС за діяльність, спрямовану на відродження української автокефальної церкви. Її мати, остання з української гілки графів Потоцьких, померла під час Другої світової війни.
Вона пережила Голодомор 1932–1933 років. У 1946 році Олена Рибалко переїхала до Львова, де продовжила медичну діяльність. Там її направили на роботу до Львівської області, де вона обійняла посаду головної лікарки Пустомитівської районної лікарні.
Працюючи лікаркою, Олена Кирилівна надавала медичну допомогу пораненим повстанцям та проводила операції у схронах Української повстанської армії, ризикуючи власним життям. Вона присвятила медицині майже все своє життя, вийшовши на пенсію у 89 років. Серед її пацієнтів були такі відомі діячі української культури, науки та церкви, як Дмитро Павличко, Іван Крип’якевич та Йосиф Кладочний.
4 червня Олені Рибалко виповнилося 109 років. Вона стала найстарішою людиною в Україні 16 січня після смерті Катерини Коць у Луцьку, якій також було 109 років. Олена Рибалко померла у п'ятницю, 9 жовтня, на 110-му році життя.
Прощання з Оленою Рибалко відбулося у понеділок, 12 жовтня, у храмі Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській у Львові, де чин похорону розпочався о 12:00. Поховали її на Янівському кладовищі, у родинному гробівці.
Життя Олени Рибалко охопило майже ціле століття української історії, від Голодомору та Другої світової війни до відновлення незалежності України. Її історія стала свідченням долі покоління українців, які пережили війни та політичні переслідування.
За даними Львівської міської ради, Олена Рибалко не залишалася осторонь боротьби українського народу за свободу у складні повоєнні часи, що підкреслює її глибоку громадянську позицію.
Історія Олени Рибалко, сповнена випробувань та служіння, залишається яскравим прикладом мужності та незламності, нагадуючи про важливість збереження пам'яті про тих, хто творив українську історію.

