Історична угода: як Україна та Угорщина подолали розбіжності заради ЄС

Довгі місяці Угорщина залишалася єдиною країною ЄС, яка блокувала відкриття чотирьох переговорних кластерів для України. Каменем спотикання було питання прав угорської національної меншини в Україні, що тривалий час було джерелом непорозумінь між Києвом та Будапештом. Проте, 7 жовтня з'явилися перші ознаки прориву: Угорщина погодилася підтримати два наступні кластери.

Ключовим моментом став законопроєкт про освіту мовами національних меншин, зареєстрований у Верховній Раді 1 жовтня. Його схвалення мало зняти вето Угорщини на розблокування двох кластерів у переговорах. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан висловила надію, що український парламент проголосує за цей закон 12 жовтня, що дасть "зелене світло" для міжурядової конференції.

Очікування підтвердилися: 12 жовтня Верховна Рада України ухвалила зміни до освітнього законодавства, що забезпечують права національних меншин країн ЄС в Україні відповідно до європейських практик. Це рішення стало прямим результатом двосторонніх домовленостей, досягнутих Києвом і Будапештом ще на початку літа.

Того ж дня, після завершення Ради ЄС у закордонних справах, де взяв участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, посли ЄС зібралися у Люксембурзі. Комітет постійних представників держав ЄС (Coreper) був готовий погодити переговорні позиції Євросоюзу щодо відкриття другого і третього кластерів з Україною, а також для Молдови, після ухвалення Верховною Радою змін щодо освітніх прав нацменшин. Проєкти Спільних позицій Євросоюзу щодо кластерів 2 "Внутрішній ринок" та 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" були готові ще з 9 жовтня.

За підсумками зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Люксембурзі міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна очікує офіційного рішення ЄС про відкриття другого та третього переговорних кластерів 13 жовтня. Він висловив подяку Угорщині за конструктивну позицію, наголосивши, що Україна виконує свої зобов'язання.

Відкриття цих нових кластерів означатиме подальше просування України в переговорах про вступ до ЄС. Андрій Сибіга підкреслив, що якнайшвидший вступ України до ЄС є найкращим способом гарантувати права та безпеку угорської національної меншини в Україні, а також наблизити мир до Європи. "Українсько-угорський діалог міцнішає, базуючись на взаємній повазі, добросусідських відносинах та спільному європейському майбутньому в інтересах наших народів", — підсумував міністр.

Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Євросоюзу у червні 2024 року. Переговори охоплюють 35 розділів, об'єднаних у шість тематичних кластерів, які стосуються різних сфер — від верховенства права та економіки до сільського господарства й міжнародних відносин.

Станом на 12 жовтня 2026 року Україна вже відкрила два з шести кластерів: перший, присвячений основам вступу до ЄС, та шостий, який стосується зовнішніх відносин. 15 червня всі країни ЄС погодилися відкрити перший кластер переговорів про вступ України – "Основи". Погодження спільних позицій ЄС по кластерах 2 і 3 12 жовтня дасть можливість провести 13 жовтня міжурядові конференції Україна-ЄС та Україна-Молдова, на яких ці кластери будуть відкриті офіційно, як повідомляє "Європейська правда".

Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан зазначила: "Ми очікуємо на його ухвалення сьогодні, тож з нетерпінням чекаю на новини з Києва". Вона додала, що ухвалення закону є головною умовою для відкриття другого та третього переговорних кластерів, і це "на крок наближає нас до проведення міжурядової конференції з Україною".

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив: "Я ніколи не втомлюватимуся повторювати це: немає кращого способу гарантувати права та безпеку угорської національної меншини України, ніж якомога швидше привести Україну до ЄС. Так само немає кращого способу наблизити мир до Європи, ніж приєднання України до ЄС".

Подолання тривалих розбіжностей між Україною та Угорщиною відкриває нову сторінку в історії європейської інтеграції. Це рішення не лише прискорює шлях України до ЄС, а й зміцнює добросусідські відносини, демонструючи готовність обох країн до діалогу та компромісів заради спільного майбутнього в об'єднаній Європі.