Не знімай і не поширюй: про інформаційну гігієну під час війни

Днями прокуратура оголосила підозру 43-річному мешканцю Києва, якого співробітники СБУ затримали за зйомку військової техніки на одному зі столичних мостів. Чоловікові загрожує тривале ув’язнення. І це не надмірна суворість закону, а реалії військового часу, коли вводяться окремі правила, зокрема, щодо інформаційної гігієни. Які діють обмеження та заборони - у матеріалі Коротко про.

Не зйомка, а саме поширення

За повідомленням правоохоронців, зенітну самохідну установку Gepard чоловік сфотографував на мосту через лобове скло свого автомобіля. Суть звинувачень полягає у тому, що відео призначалося не для власної колекції. Ролик підозрюваний «надіслав на телеграм-канал одного з проросійських блогерів, на якого у 2025 році було накладено санкції РНБО, а його ресурси заблоковані на території України», - інформують в столичній прокуратурі.

Масштаб зйомки дозволяв визначити місце, де знаходиться установка ППО, а отже, вона могла стати ціллю для ворога. Шкода державній безпеці була завдана саме через поширення зображення, підтвердила експертиза СБУ.

За версією журналіста Романа Малка, відео призначалося засновнику та керівнику проєкту dtp.kiev.ua Владиславу Антонову. У вересні 2022 року Служба безпеки України оголосила йому підозру за статтею про образу честі та гідності військовослужбовців. «Зловмисник займався дискредитацією військовослужбовців ЗСУ та співробітників правоохоронних органів. Для цього він знімав провокативні відео під час руху військових колон або автотранспорту українських захисників на території столичного регіону. У своїх стрімах він ображав наших оборонців, а також намагався фіксувати їх обличчя та номерні знаки автомобілів», - йшлося в офіційному пресрелізі.

У зв’язку з підозрою Антонов виїхав із сім’єю за кордон і зараз, за інформацією ЗМІ, знаходиться на півдні Європи. Поки невідомо, на замовлення власника каналу чи з власної волі киянин зробив заборонену зйомку, але йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Як у Кримінальному кодексі з’явилася нова стаття

Які наслідки може мати нерозважливість чи гонитва за популярністю в соцмережах, вперше засвідчили події останньої декади березня 2022 року, коли тривала облога Києва. Після того як у TikTok з’явилося відео пересування української військової техніки на тлі торговельного центру Retroville (Подільський район столиці), російська ракета спершу вдарила у житловий квартал на проспекті Свободи, а наступного дня - безпосередньо в ТРЦ. Згинули 8 людей, були пошкоджені кілька житлових будинків, дві школи та два дитсадка.

СБУ оперативно затримала блогера, він публічно розкаявся і просив інших не робити нічого подібного. Але до суду не дійшло, На момент публікації фатального відео Кримінальний кодекс не містив спеціальної статті, що передбачала б такі випадки. Доповнення до ККУ депутати внесли 24 березня 2022 року:

Стаття 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про перевезення зброї, переміщення або розміщення ЗСУ, інших військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану) передбачає:

• поширення такої інформації - від 3 до 5 років,
• поширення інформації з можливістю ідентифікації на місцевості - від 5 до 8 років,
• такі дії, вчинені за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою надання інформації державі-агресору або якщо спричинили тяжкі наслідки - від 8 до 12 років.

Закон набув чинності 27 березня 2022 року, нова стаття почала застосовуватися досить активно. Аналіз пов’язаних з нею проблем зробив доктор юрнаук, професор Донецького національного університету Роман Мовчан, і відомо, що станом на листопад 2025 року за статтею 114-2 ККУ було винесено понад 300 вироків.

Судова практика така, що «мисливцям за лайками», якщо не було умислу на співпрацю з ворогом, дають умовні строки. Саме так були покарані чотири блогерки, які знімали роботу ППО під час масованої атаки на Київ 16 травня 2023 року.

Якщо було свідоме злиття інформації ворогу та допомога ворогу в коригуванні вогню, звинувачені отримували реальні терміни ув’язнення. Тут показова справа Дар'ї Кригіної: у вересні 2023 року Дзержинський районний суд Харкова визнав жінку винною в умисному збиранні та передачі росіянам наших військових координат і засудив її до 11 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Участь у «групах порятунку»

Особисте ставлення до роботи груп оповіщення ТЦК та СП може бути різним, але згідно з законом порядок один: розміщення та поширення інформації про пости з роздачі повісток та пересування груп розцінюється як грубе втручання в державний процес. Відповідальність у Кримінальному кодексі також передбачена.

Стаття 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших формувань):

• перешкоджання в особливий період - від 5 до 8 років,
• якщо є тяжкі наслідки - від 8 до 15 років.

Щоб стати обвинуваченим і отримати вирок, достатньо обставин, які створив житель Ковеля на Волині. За два місяці перебування у групі з відстеження маневрів ТЦК чоловік зробив десять повідомлень. Один раз написав, що військовослужбовці перебувають біля магазину «Соломійка», наступного дня вказав адресу поблизу АЗС, уточнив кількість учасників групи та транспорт, ще в одному епізоді повідомив про військових поблизу автостанції та поширив їхнє фото і так далі.

Суд окремо зазначив, що вся інформація була актуальною та доступною всім учасникам вайбер-групи - а це 13 707 осіб. У вироку також сказано, що чоловік хоч і діяв із власної уяви про допомогу землякам, але по факту ускладнював комплектування Сил оборони.

Так звані «групи порятунку», як правило створюються у вайбері та телеграмі, але моніторяться і домові чати. За інформацію в такому чаті про групи оповіщення був притягнутий до суду охоронець одного із житлових комплексів Києва. Як і ковельчанин, він був засуджений до п’яти років позбавлення волі, але відпущений на іспитовий термін. Це типовий вирок, який вислуховують інтернет-активісти.

Реальні ув’язнення застосовуються до тих, хто вступає з військовими у фізичні сутички або категорично відмовляється співпрацювати зі слідством і визнавати свою провину.

Не фотографувати «прильоти»

Днями Служба безпеки України вкотре нагадала, що заборонено знімати та поширювати фото і відео наслідків обстрілів. Ворог моніторить соціальні мережі в режимі реального часу, і така інформація може бути використана ним для коригування наступних ударів.

Кримінальна відповідальність за фото конкретно «прильотів» не передбачена, але залежно від обставин дії можуть кваліфікуватися за статтею 114-2 - як несанкціоноване поширення важливої військової інформації.

Під суворою забороною:

• фото та відео безпосереднього моменту влучання,
• кадри, що детально прив’язують подію до місцевості - видно назви вулиць, відомі багатьом будівлі, заводи чи теплоцентралі,
• робота систем ППО, що збивають ракети чи дрони поруч із місцем атаки.

Такі фіксації мають право робити і викладати на загал тільки представники військових органів та місцевої влади. Поширення офіційного інформаційного продукту не заборонене.

Якщо внаслідок ворожої атаки зруйноване або пошкоджене ваше особисте житло, ви можете і навіть маєте зробити знімки, щоб взяти участь в програмі "єВідновлення". Однак ці фото ви повинні зберігати у себе і передати їх можете тільки в державні органи.

Що ще треба пам’ятати:

Поширення інформації, автором якої ви не є, також розцінюється як правопорушення. Приміром, якщо ваш знайомий зняв рух військової техніки, а ви передрукували у себе у фейсбуці з посиланням на першоджерело, відповідальність буде обопільна.

Заборонено встановлювати відеокамери, які спрямовані на публічні місця (вулицю, двір, панораму житлового комплексу) і працюють в реальному часі. З метою безпеки рекомендовані відеокамери, які ведуть запис на накопичувач або закриту хмару.

Робити селфі чи знімки на блокпостах під час перевірки документів також заборонено. Хоч деякі юристі і радять фіксувати конфліктні ситуації, правоохоронці мають право це припинити і можуть вилучити телефон. Блокпост відноситься до режимних об’єктів, на ньому перебувають люди у військовій формі, є зброя.

Інформаційна гігієна також поширюється на дописи в соцмережах, вирази, вислови і те, що називають ворожим ІПСО. Будь-яку інформацію, яка викликає сумніви, треба перевіряти через офіційні джерела. Перепост російських наративів загрожує статтею 436-2 КК України - «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».