Приховані слабкості: чому Росія зменшує виробництво "Кинджалів"?
Приховані слабкості: чому Росія зменшує виробництво "Кинджалів"?

Приховані слабкості: чому Росія зменшує виробництво "Кинджалів"?

На порталі War&Sanctions з'явилася інтерактивна 3D-модель ракети Х-47М2, розкривши її внутрішню будову та складові. Це дало змогу експертам зазирнути під "капот" однієї з найбільш обговорюваних російських розробок. Виявилося, що ракета на 90% уніфікована з балістичною ракетою 9М723 комплексу "Іскандер-М", але має ключові відмінності: хвостовий обтічник, радіолокаційну головку самонаведення та станцію активних перешкод.

Ракета "Кинджал" була розроблена з проникаючою фугасною бойовою частиною для знищення укріплених споруд та мала спеціальну ядерну версію. Її мета – пробивати бетонні та захищені об'єкти. Однак, незважаючи на початкові амбіції, розробники зіткнулися з труднощами.

Проблеми з точністю наведення стали ключовим каменем спотикання. Для проникаючої бойової частини, яка має вражати конкретні цілі, висока точність є критично важливою. Саме через це, за даними розвідки, росіяни тепер намагаються переробити ракету під осколково-фугасну бойову частину, що є непрямим свідченням невирішених технічних питань.

У світлі цих проблем, у 2026 році Росія вирішила значно скоротити державне замовлення на "Кинджали". Виробничі потужності, компоненти та сировина були переорієнтовані на виготовлення балістичних ракет 9М723 "Іскандер-М". Це рішення відображає не лише технічні труднощі, а й зміну пріоритетів у російській оборонній промисловості.

3D-модель модифікації російської ракети

Додатковим фактором, що вплинув на скорочення виробництва, стала нестача літаків-носіїв. Російська авіаційна промисловість наразі не виробляє нові винищувачі МіГ-31К та МіГ-31И, які є основними платформами для запуску "Кинджалів". Це обмежує можливості для їхнього використання та подальшого розвитку.

Українська розвідка встановила, що у створенні "Кинджалів" беруть участь 58 російських підприємств. Показовим є те, що 22 з цих компаній досі не потрапили під міжнародні санкції, що викликає питання щодо ефективності чинного санкційного режиму. Список заводів, які підтримують та модернізують старі літаки, обіцяють опублікувати найближчим часом.

Попри виявлені недоліки, Росія продовжує працювати над модернізацією своїх ракет. Розвідка закликає до посилення санкцій проти всіх залучених підприємств та жорсткішого контролю за технологіями, які використовуються агресором. Паралельно Росія оснащує інші види озброєнь, такі як "Герань-4" американськими сенсорами, та розробляє реактивну версію безпілотника "Гарпія", демонструючи прагнення до постійного вдосконалення свого арсеналу.

Раніше вже надходили повідомлення про те, що російські спецслужби готують гібридні операції в країнах Європейського Союзу та НАТО, а серед їхніх імовірних цілей – приймальні станції супутникового інтернету Starlink. Це вказує на ширшу стратегію Росії, що не обмежується лише розробкою та вдосконаленням ракет, а включає й гібридні загрози в кіберпросторі та інформаційному полі.

«Саме через це у 2026 році ворог значно зменшив обсяги держоборонзамовлення цих ракет, спрямувавши виробничі потужності, компонентну та сировинну базу на виробництво балістичних ракет 9М723 "Искандер-М»», – повідомило Головне управління розвідки МО України.

Історія з "Кинджалами" демонструє, що навіть найсучасніші технології не застраховані від недоліків, а стратегічні рішення у військово-промисловому комплексі є результатом складного переплетення технічних можливостей, ресурсних обмежень та змін у пріоритетах. Ця ситуація підкреслює необхідність постійного аналізу та протидії, адже ворог, попри труднощі, не припиняє пошуку нових шляхів для вдосконалення свого озброєння.

Джерело матеріала
loader
loader