Трамп хоче припинити удари по НПЗ: чому ініціатива США не влаштовує Київ?

На початку жовтня Дональд Трамп заявив про запропоноване «енергетичне перемир'я», яке, на його думку, мало б зупинити взаємні удари по нафтопереробних заводах. Це перемир'я, як стало відомо, передбачає припинення атак на НПЗ обох сторін, а вже потім, можливо, і на іншу енергетичну інфраструктуру.

Високопосадовці Білого дому вказали, що ця ініціатива викликана значною мірою особистим невдоволенням Трампа через українські удари по російських НПЗ. Він вважає, що такі дії призводять до зростання цін на бензин у США, а Україна «сприймає допомогу США як належне».

Згодом з'ясувалося, що українська сторона розглядає такі умови як диспропорційні. Україна має лише один великий Кременчуцький НПЗ, який давно не функціонує через російські обстріли, а країна повністю імпортує бензин та дизель. Водночас Росія володіє розгалуженою мережею НПЗ, що є життєво важливою для постачання пального її армії.

Для України найвищим пріоритетом є негайне припинення ударів Росії по електромережах, що є критично важливим для виживання цивільного населення, особливо в осінньо-зимовий період. Українські чиновники наголошують на асиметрії запропонованого обміну.

Тим часом, у Білому домі зазначають, що Москва «розглядає» пропозицію і найближчим часом стане зрозумілою її позиція. Це створює ситуацію, коли одна сторона очікує відповіді, а інша — чекає на припинення більш важливих для неї атак.

Попри заяви Трампа, що Росія та Україна вже погодилися на негайне енергетичне перемир’я, президент Володимир Зеленський зазначив, що ЗСУ «отримали всі відповідні накази» на знак готовності України припинити удари по російській енергетиці, але розраховує на аналогічну готовність з боку Росії. Проте Росія, майже одразу після цієї заяви, завдала удару по ТЕЦ у Харкові.

Видання Axios, посилаючись на джерела в Білому домі, розкрило деталі запропонованого енергетичного перемир'я. Це медіа, засноване у 2016 році колишніми журналістами Politico Джимом Вандехеем, Майком Алленом і Роєм Шварцем, відоме своїми короткими статтями з маркованими списками та періодичними інформаційними бюлетенями.

Експерти, зокрема голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, припускають, що заяви Трампа про перемир’я не свідчать про реальний прогрес. На його думку, на позицію американського президента могли вплинути удари по інфраструктурі російської компанії «Яндекс».

«Трамп справді розлючений. Він вважає, що Зеленський сприймає США як щось само собою зрозуміле», — зазначив американський високопосадовець.

«Ми імпортуємо дизельне пальне та газ. Нам потрібно, щоб росіяни припинили атакувати нашу електромережу», — заявив представник України.

Ініціатива «енергетичного перемир'я» залишається не до кінця зрозумілою і викликає багато питань щодо її ефективності та справедливості. Майбутнє цієї пропозиції, а також її вплив на хід конфлікту, залежатиме від подальших дій усіх сторін та їхньої готовності до діалогу, який враховуватиме реальні потреби та пріоритети.