Кабмін таємно ухвалив зміни: нові правила бронювання працівників обурюють нардепів

На засіданні 13 жовтня Кабінет Міністрів України розглянув та ухвалив постанову «Про деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час». Цей крок викликав неоднозначну реакцію, адже основні деталі, зокрема зменшення відсоткових лімітів бронювання, ще потребують остаточного визначення.

Раніше передбачалося зменшити ліміти бронювання: для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору — зі 100% до 85%; для житлово-комунальних підприємств — із 75% до 60%. Для решти критично важливих підприємств ліміт у проєкті залишився на рівні 50%, як і зараз. Проте, як повідомляє Forbes Україна, остаточне рішення щодо цих лімітів уряд не ухвалив, відклавши їх доопрацювання на п'ять днів.

Одним із найбільших предметів суперечок стала база для розрахунку 50% броні. Початковий проєкт передбачав, що працівників, які мають відстрочку з інших підстав (студентів, доглядальників, батьків трьох і більше дітей), не враховуватимуть у загальній кількості. Однак, за інформацією депутата Ярослава Железняка, цю норму вдалося прибрати з проєкту, і таких працівників і надалі можна буде рахувати в загальній кількості.

Ключовим нововведенням стало погодження Кабміном створення Координаційного центру з питань бронювання. До його складу увійдуть 17 осіб, серед яких представники силових структур: СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, а також представники гуманітарного блоку, Пенсійного фонду та Держпраці. Співголовами призначено представників Мінекономіки та Міноборони.

За проєктом, без рекомендації цього Центру підприємство не зможе отримати ні статусу критично важливого, ні ліміту бронювання понад 50%. Центр також може рекомендувати скасувати статус критичності підприємства. Створення цього органу було погоджено з одноденним доопрацюванням.

До 20 жовтня всі міністерства та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві критерії критичності та погодити їх. Питання щодо подальшої долі вже оформлених бронювань, які перевищують нові ліміти, у документі залишається без відповіді.

Народні депутати висловили гостре обурення з приводу ухвалених рішень. Ярослав Железняк розкритикував саму ідею Центру, зазначивши, що проєкт не передбачав публічних консультацій, а в пояснювальній записці вказано відсутність корупційних ризиків, що, на його думку, є сумнівним.

Депутат Олександр Федієнко також висловив обурення, наголосивши, що уряд проігнорував позицію Верховної Ради. Він назвав ситуацію «відвертим бредом», де Кабмін не звертає уваги на застереження парламенту, і назвав незрозумілою участь Служби зовнішньої розвідки в складі центру з бронювання.

«Взагалі ось ця ідея, коли без будь-яких змін у закон створюється, по факту, новий держорган з невідомо ким у складі, без критеріїв, без строків, без процедури оскарження, де більшість це представники спецслужб... і будуть вирішувати одне з головних для бізнесу питання. Ще і по “довідкам” від правоохоронців анулювати критичність. Ну що тут може піти не так?» — написав Ярослав Железняк.

«Кабмін, депутати? Та пофігу на тих депутатів, на їх позицію, думку. Відверто якийсь бред! Парламент пише Кабміну застереження, Кабмін тупо навіть не звертає увагу», — додав Олександр Федієнко.

Подальша доля нових правил бронювання та функціонування новоствореного Координаційного центру залишаються предметом пильної уваги. Чи зможуть міністерства та ОВА вчасно переглянути критерії критичності, і як це вплине на підприємства, покаже час, але вже зараз зрозуміло, що бізнес та суспільство очікують чітких та прозорих рішень.