На фронті загинула військова "Демон", яка заявляла про домагання: суспільство вимагає правди

На фронті внаслідок атаки ворожого дрона загинула FPV-пілотеса Валерія Степанова з позивним «Демон». Раніше військова публічно заявляла про домагання під час служби в 118 бригаді ТрО та фізичне насильство після переведення до іншого батальйону. Громадськість закликає Міноборони провести ретельне розслідування обставин трагедії.

Про це повідомили на Instagram-сторінці військового жіночого проєкту «Вона стоїть» та заявила у Threads громадська діячка, військова волонтерка Олена Олійник.

«Валерія Степанова, військовослужбовиця та FPV-пілот, загинула від ворожого дрона під час виконання бойового завдання. Загинула як Героїня, захищаючи Україну й кожного з нас. Молода, красива, мама. Її діти залишилися без мами. Немає слів, які могли б вмістити цей біль», — йдеться в дописі військового жіночого проєкту.

Раніше «Вона стоїть» публікував заяву Валерії про домагання та насильство під час її служби у 118 бригаді територіальної оборони. Військова публічно розповіла про пережите, знайшовши в собі сили говорити про це.

«Ми пам’ятатимемо її сміливість — і в бою, і в рішенні не мовчати. Її подвиг і внесок у захист України заслуговують на шану. А її свідчення не мають бути забуті після її загибелі. Сподіваємося, що розслідування заявлених нею фактів буде доведене до кінця, а всі, чию вину буде встановлено, понесуть покарання», — наголошується в заяві.

У проєкті «Вона стоїть» також наголосили, що обставини загибелі Валерії потребують ретельного та неупередженого розслідування, зважаючи на її публічні заяви про домагання та насильство під час служби. Автори повідомлення також тегнули у дописі Міністерство оборони України.

Своєю чергою Олійник також заявила, що загибель Степанової потребує незалежного, ретельного та неупередженого розслідування з боку Міноборони.

«Валерія загинула від ворожого дрона під час виконання бойового завдання. Раніше у проєкті „Вона стоїть“ ми опублікували її заяву про фізичне насильство та погрози під час служби. З огляду на ці заяви вважаємо необхідним встановити всі обставини її загибелі та перевірити, чи були належно розглянуті її повідомлення і вжиті заходи для її захисту», — йдеться у повідомленні волонтерки.

Вона наголосила, що не стверджує про наявність зв’язку між попередніми заявами Валерії та її загибеллю. Водночас, за словами Олійник, це питання потребує незалежної перевірки та чітких відповідей.

Також громадська діячка зазначила, що розслідування заявлених військовою фактів насильства має бути доведене до кінця.

«Її загибель не повинна стати причиною замовчування чи припинення пошуку правди. Усі, чию вину буде встановлено, мають понести покарання», — зазначила Олійник.

Вона додала, що діти та рідні загиблої військовослужбовиці мають право знати правду.

Заяви Валерії Степанової про домагання в армії — що відомо

У серпні 2026 року Степанова розповіла про ситуацію, яка, за її словами, сталася під час проходження служби у 118-й окремій бригаді ТрО. За словами військової, після укладення контракту вона мала працювати операторкою БпЛА, проте спочатку Валерію направили на командно-спостережний пункт. Під час одного з чергувань, як стверджувала жінка, представники командування вживали алкоголь і запропонували їй приєднатися. Військова відмовилася.

«Нам треба працювати, бо напружена ситуація, позиції не виходять на зв’язок. Комбат і замкомбата по одному запрошують до себе в кімнату та споюють. Дійшла черга до мене. Мене запрошують в кімнату, пропонують випити. Я відмовляюсь, я не п’ю! На що отримую відповідь: „Значить будемо заливати“. Вимикають світло, зачиняють кімнату, тримають мене, намагаються лапати. Я пробую вирватись, втекти. Мені просто повезло, що вони вирубились. Пізніше дізнаюсь їхню версію тієї ночі: «Вона набухалась, ми її виї****, вона шлю**». Як вони не намагались, але жодної краплі алкоголю я тоді не пила», — розповідала Валерія.

Після цього військова вирішила публічно розповісти про інцидент. Згодом її перевели до іншого батальйону. Водночас, за словами Степанової, там вона знову стала жертвою фізичного насильства — її били та душили.

Зрештою військовослужбовиця самовільно залишила військову частину. Своє рішення вона пояснила побоюваннями за власну безпеку.

Після оприлюднення заяви Валерія також повідомила про отримані погрози. Пізніше вона опублікувала відповідь командування 118-ї бригади ТрО, у якій йшлося про початок службового розслідування.

Згодом стало відомо, що Валерія приєдналася до 432-го окремого полку безпілотних систем.

До слова, торік військовослужбовиця Єлизавета Марцинюк із позивним «Мавка» заявила про сексуальні домагання та спробу зґвалтування під час служби. За її словами, звернення до офіцера з психологічної підтримки не дало результатів — той звинуватив саму «Мавку» та виписав догану. Марцинюк звернулася по консультації до юристів для звернення до вищого керівництва.