Тед знову в грі: рецензія на четвертий сезон серіалу “Тед Лассо”

7 жовтня на стримінговому сервісі Apple TV+ завершився показ четвертого сезону спортивної драмедії “Тед Лассо”, де американський тренер повертається у ФК “Річмонд”. Однак цього разу завжди бадьорому вусаню доведеться витягати з підвалин турнірної таблиці друголігову жіночу команду. Що з цього вийшло — розповідаємо в огляді нижче.

“Тед Лассо” / Ted Lasso

Жанр спортивне драмеді
Шоуранери Джейсон Судейкіс, Білл Лоуренс, Брендан Гант, Джо Келлі
У ролях Джейсон Судейкіс, Ганна Ваддінгем, Брендан Гант, Джеремі Свіфт, Бретт Ґолдштейн, Джуно Темпл, Таня Рейнольдс, Фей Марсей, Лора Геддок, Філ Данстер
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2026
Сайт IMDb

Після славних років, проведених у футбольному клубі “Річмонд”, Тед Лассо повернувся до рідної Америки, в Канзас-Сіті. Там він робить химерний професійний виверт та влаштовується працювати у звичайному супермаркеті. Але хрест на цій феноменальній кар’єрі ставить нове запрошення Ребекки Велтон, яка пропонує Теду повернутися у футбол. Щоправда, тепер тренувати доведеться жіночу команду. Покрутивши носом для галочки, Тед таки здійснює камбек. Тож вперед, Lady Greyhounds, вперед!

Напередодні виходу третього сезону, та й навіть після нього, усі причетні недвозначно натякали, що це кінець історії та жодних планів щодо продовження немає. Принаймні найближчим часом. Та не минуло й двох років, як творці передумали, і вже на початку 2025-го анонсували четвертий сезон. Тоді ж Джейсон Судейкіс, який також є одним з авторів шоу, повідомив, що в центрі уваги опиниться саме жіночий колектив.

Підігріла інтерес публіки і поява Лассо та тренера Бірда у фіналі цьогорічного мундіалю, яку, втім, дещо зіпсував страшенно нудний виступ Джастіна Бібера під гітарку. 

Але залишимо прорахунки церемонії закриття ЧС на совісті її організаторів. Та й будьмо відвертими: “Тед Лассо” ніколи не був про спорт. Чи радше так: футбольна складова тут ніколи не стояла на першому місці, а лише грамотно доповнювала оповідь, покликану справляти терапевтичний ефект. Навіть якщо ви нічогісінько, як і сам Лассо, не тямите у футболі, це аж ніяк не завадить вам отримати максимум задоволення від перегляду.

Якщо ж ви все-таки фанат футболу — погодьтеся, для менталки значно краще дивитися такий “футбол”, ніж спостерігати за тим, як мучиться на полі наша збірна.

Наскрізною темою сезону є сучасний професійний жіночий футбол у розрізі його історичного розвитку та всіх наслідків, що звідси випливають. Окрім спортивно-соціальної місії, “Тед Лассо” — це все ще той самий серіал, що є рятівним острівцем добра, тепла та гарного настрою, коли навкруги суцільний триндець. Він був потрібен нам у часи пандемії, і, мабуть, ще більше потрібен зараз.

“Тед Лассо” з розряду тих історій, де завжди сонячно, а трава, вже вибачайте за двозначність, постійно зелена. Якщо тут і трапляються якісь негаразди, то всі чудово розуміють, що це явище спорадичне та далеке від катастроф реального життя. Саме тому серіал дарує той приємний вид ескапізму, без якого сьогодні ніяк. І водночас саме тому це шоу настільки відірване від реальності. Зокрема і в контексті того самого футболу.

Поряд з добре знайомими персонажами у сезоні з’являються й нові обличчя. Дещо карикатурну (особливо на початках), вічно незадоволену тренерку Еліс Чілтон, що стоїть пліч-о-пліч з Тедом та Бірдом на кромці поля, зіграла англійська акторка Таня Рейнольдс, яку ви могли бачити у серіалах Netflix “Сексуальна освіта” та “Декамерон”. Однією з гравчинь “Річмонда” стала Фей Марсей — в її послужному списку такі хіти, як “Гра престолів”, “Чорне дзеркало” та “Андор”.

Ще є низка менш відомих виконавиць, які запам’ятовуються гірше. Так, є голкіперка з замашками Стейтема у “Костоломі” (2001). Є дві близнючки, які постійно гризуться. Є лідерка. Та загалом нові героїні — другорядні та, не сприйміть за расизм, поки що бліденькі на тлі ветеранів шоу, і це одне з найслабших місць четвертого сезону. А персонажка на ім’я Зельда Саутпорт — один із найбільших його провалів.

Сезон вийшов прогнозовано зі своїми поразками та перемогами. Але останніх значно більше. Серед них, наприклад, епізод із прямою алюзією на комедію “Завжди кажи “ТАК” (2008) з Джимом Керрі. Або жарт про Кріштіану Роналду, мовляв, той настільки часто плакав, що, мабуть, так і накачав прес. Ну і наостанок легкий інсайд: це що, виходить, Рой Кент гіпотетично може тренувати нашого Мудрика?