Мадяр готується до першої закритої зустрічі із Зеленським у Брюсселі
Холодним осіннім ранком 14 жовтня Петер Мадяр, Прем'єр-міністр Угорщини, вирушив до Брюсселя, де мав взяти участь у саміті Європейського Союзу. Його поїздка була сповнена очікуванням не лише загальноєвропейських питань, а й однієї, особливо важливої для нього зустрічі. Вже 16 жовтня, у п'ятницю, він мав вперше офіційно сісти за стіл переговорів з Президентом України.
Протягом тривалого часу відносини між Україною та Угорщиною були позначені певними розбіжностями, зокрема через питання прав угорської національної меншини. Мадяр, відомий своїми принциповими позиціями, завжди підкреслював важливість захисту інтересів угорців за кордоном. Ця зустріч із Зеленським мала стати не лише дипломатичним актом, а й спробою знайти спільні точки дотику після тривалого періоду напруги.
Ініціатива зустрічі виникла у контексті ширших європейських переговорів. Угорщина раніше пов'язувала підтримку європейської інтеграції України з розв'язанням питання прав національних меншин. За кілька днів до саміту, 12 жовтня, Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону про освіту, які стосувалися, зокрема, дітей, чиї рідні мови мають статус офіційних мов ЄС. Ці зміни дозволяли здобувати освіту цими мовами поряд з українською та визначали умови для шкіл національних меншин.
Наступного дня, 13 жовтня, Рада Євросоюзу офіційно відкрила ще два кластери для переговорів про вступ України, що стало важливим кроком. Ці події створили сприятливий ґрунт для діалогу. Зустріч мала відбутися на саміті лідерів ЄС, де обговорювалися й інші важливі питання, такі як посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, вирішення енергетичної кризи та ухвалення семирічного бюджету ЄС. Мадяр також планував зустрітися з очільниками урядів країн Вишеградської групи.
Ранком 16 жовтня, як і було заплановано, Петер Мадяр мав провести свої перші офіційні закриті переговори з Володимиром Зеленським. Ця зустріч віч-на-віч, що проходила у Брюсселі, була довгоочікуваною. Хоча угорський прем'єр не уточнив конкретні питання, які планував порушити, та чи передбачала зустріч підписання будь-яких документів, сам факт її проведення був знаковою подією.
Ця зустріч стала не лише важливим етапом у двосторонніх відносинах, а й частиною ширшого дипломатичного процесу, спрямованого на подолання розбіжностей та зміцнення співпраці у регіоні. Угорщина відіграє ключову роль у європейській інтеграції України, і її позиція має значний вплив на подальший шлях країни до ЄС.
Саміт лідерів ЄС у Брюсселі, що проходив 15-16 жовтня, був присвячений низці критично важливих питань, що стосуються майбутнього Європейського Союзу. Серед них — посилення захисту зовнішніх кордонів, що є актуальним на тлі міграційних викликів, а також пошук рішень для подолання енергетичної кризи, яка впливає на економіку країн-членів. Важливим пунктом порядку денного було ухвалення нового семирічного бюджету ЄС, який, за словами Петера Мадяра, має вирішальне значення для розвитку Угорщини.
Переговори між Україною та Угорщиною відбуваються на тлі активізації процесу європейської інтеграції України. Після того, як Верховна Рада України 12 жовтня схвалила зміни до Закону про освіту, які були необхідні для відкриття кластерів на переговорах про вступ до ЄС, Рада Євросоюзу 13 жовтня відкрила ще два кластери. Ці кроки свідчать про прогрес у відносинах Києва з європейськими інституціями, а також про готовність України до подальших реформ на шляху до повноправного членства.
«У п'ятницю вранці я спершу проведу офіційну двосторонню зустріч віч-на-віч із Президентом України», — повідомив Петер Мадяр, анонсуючи важливу подію у своєму Facebook.
Як повідомив «Главком» із посиланням на заяву угорського прем'єра, переговори відбудуться вперше в офіційному закритому форматі: «У п'ятницю вранці я почну свої офіційні, закриті переговори з президентом України вперше».
Ця зустріч у Брюсселі символізує не лише можливість вирішення двосторонніх питань, а й новий етап у дипломатичних відносинах між Україною та Угорщиною. Вона створює підґрунтя для подальшого діалогу та співпраці, що є критично важливим для стабільності та розвитку європейського регіону.

