Несподівана дизельна угода Трампа: як Вашингтон зірвав переговори щодо гарантій безпеки для України

За шість годин переговорів у Маямі, в яких брали участь українська, американська та європейська делегації, спецпредставники Дональда Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — представили пропозиції щодо посилених гарантій безпеки для України. Метою було стримування можливого нового нападу Росії після завершення бойових дій та пошук компромісу щодо територій під контролем російських військ.

Американська сторона прагнула розробити варіант, що влаштує як Київ, так і європейських партнерів. Хоча конкретні параметри "посилених" гарантій залишалися нечіткими, вони передбачали більше, ніж попередні обіцянки Трампа про патрулювання повітряного простору американською авіацією та надання супутникової розвідки.

Проте надії на досягнення домовленостей було зруйновано після оголошення про угоду Трампа з Володимиром Путіним щодо закупівлі російського дизельного пального. Ця несподівана новина, за словами високопосадовця Європейської комісії Бйорна Зайберта, який був присутній на зустрічі, стала "непов'язаною" та "несподіваною" для всіх учасників.

Європейські та українські представники, включаючи радника з нацбезпеки Великої Британії Джонатана Пауелла, до цього моменту обговорювали територіальні питання, гарантії безпеки та шлях Києва до членства в ЄС. Однак "дизельна угода" фактично зруйнувала трансатлантичні домовленості щодо економічного тиску на Кремль, ускладнивши відносини Вашингтона з Києвом.

Американська сторона пояснювала закупівлю пального спробою показати Москві економічні переваги завершення бойових дій. Однак європейські дипломати назвали це пояснення "нісенітницею", оскільки воно підірвало спільну стратегію. Трамп, зі свого боку, назвав угоду про імпорт 2,25 млн барелів дизелю "правильним вибором для американського народу".

У підсумку, три делегації залишили зустріч у Маямі без жодної угоди. Переговори завершилися безрезультатно, а Стів Віткофф та Джаред Кушнер перенесли заплановану поїздку до Москви, очікуючи врегулювання напруженості між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом. Український президент, у свою чергу, мав відвідати Брюссель, закликаючи європейських лідерів посилити санкційний тиск на Росію.

Представники України та європейські партнери висловлювали побоювання, що запропоновані гарантії безпеки можуть зобов'язати Зеленського піти на територіальні поступки. Український президент неодноразово заявляв про неприйнятність передавання Росії Донецької та Луганської областей як умову для досягнення миру.

Згідно з інформацією The Telegraph, американські перемовники також попереджали, що Вашингтон може припинити передавати Україні розвідувальні дані та постачати зброю, якщо Київ не припинить атаки на об'єкти нафтової інфраструктури РФ. Проте українська влада та європейські партнери розглядають удари по російських НПЗ як ефективний спосіб відповіді на атаки Москви по українських містах.

Один із дипломатів ЄС у коментарі для The Telegraph заявив, що пояснення США про те, що купівля палива мала допомогти залучити Путіна до переговорів, було «нісенітницею».

Політолог Вадим Денисенко вважає, що Трамп «пішов ва-банк» і прагне примусити Україну до швидкої угоди до 3 листопада, розраховуючи на її капітуляцію під тиском російських обстрілів та зупинки передавання американських розвідданих.

Цей інцидент висвітлює складність міжнародних відносин та показує, як внутрішні рішення однієї країни можуть кардинально вплинути на долі інших. На тлі наближення виборів у США Україна опинилася перед вибором між непростими сценаріями, що вимагають обережності та стратегічного мислення.