Неочікувана правда: де українців можуть мобілізувати за кордоном?

Дослідження, проведене Relocate.to, розкрило нюанси законодавства різних європейських країн. Сам по собі статус тимчасового захисту не робить українців військовозобов’язаними у більшості держав. Однак у випадку ескалації конфлікту або розширення війни, деякі країни можуть залучати іноземців до цивільної оборони або обов’язкових робіт.

Фахівці наголошують на необхідності чітко розрізняти три ключові поняття: призов до армії, який передбачає службу у збройних силах; військовий облік – лише внесення даних до системи без автоматичного призову; та цивільна чи трудова повинність, що означає невійськову роботу, потрібну державі в умовах війни чи надзвичайного стану.

Найбільш несподіваною виявилася ситуація в Норвегії. Згідно з її законом про оборону, військовий обов'язок може бути покладений на іноземця, який має сталий зв’язок із цією країною, якщо міжнародна угода з його державою громадянства не передбачає іншого. Це правило діє за умови, що людина має намір оселитися в Норвегії на постійній або довгостроковій основі.

Однак, важливо зазначити, що це не означає автоматичний призов кожного українця з тимчасовим захистом. Іноземця не призовуть, якщо це призведе до його безгромадянства. Крім того, існують обмеження щодо офіцерських та сержантських звань для іноземців.

Водночас, у Швеції та Фінляндії, хоча військова повинність прив'язана до громадянства, іноземців можуть залучати до системи цивільної оборони або трудової повинності. Наприклад, у Швеції існує «обов’язок тотальної оборони» для всіх мешканців віком від 16 до 70 років, що може включати цивільну службу чи трудову повинність у рятувальних службах або енергетиці. Аналогічні норми діють і в Естонії, де трудова повинність може застосовуватися до всіх, хто постійно живе в країні, під час підвищеної оборонної готовності.

На відміну від Норвегії, у Польщі, Німеччині та Литві військова повинність чітко прив’язана лише до громадянства. Наявність тимчасового захисту чи посвідки на проживання в цих країнах не створює військових зобов'язань для українців. У США проживання також не створює такого обов'язку, хоча чоловіки віком 18–25 років зобов'язані реєструватися в системі Selective Service.

Українське громадянство та відповідні мобілізаційні обов'язки регулюються виключно українським законодавством. Проживання за кордоном або отримання тимчасового захисту в іншій країні не скасовує цих зобов'язань перед Україною.

Раніше повідомлялося, що всі Територіальні центри комплектування отримали детальні інструкції щодо взаємодії під час прийняття військовозобов'язаних на службу. Також в Україні розглядаються нові підстави для демобілізації, зокрема для військових з педагогічною освітою після п'яти років безперервної служби.

Таким чином, хоча більшість країн пропонують безпечний прихисток, українцям важливо бути обізнаними з юридичними нюансами та пам'ятати про свої обов’язки перед рідною країною, незалежно від місця тимчасового проживання. Це допомагає уникнути несподіваних ситуацій та бути готовими до потенційних викликів.