Несподіваний поворот: Трамп йде ва-банк, вимагаючи угоди до листопада

На початку цієї драматичної розповіді, аналітики припускали, що перед виборами Трамп утримається від радикальних кроків, таких як припинення обміну розвідданими. Однак реальність виявилася іншою: Дональд Трамп, схоже, "пішов ва-банк", поставивши на карту майбутнє України та свою політичну кар'єру.

Мета Трампа — швидкий "бліцкриг" щодо України. Він вірить, що російські балістичні обстріли, які залишаться без ефективного протистояння через відсутність розвідданих, примусять Україну прийняти угоду. Його не цікавить справжній мир, а лише будь-яка домовленість, яку він зможе представити як власне досягнення.

Втім, ці дії не залишилися непоміченими. Після нічної заяви президента Зеленського, американська преса активно обговорюватиме зупинку передачі розвідданих. Трамп, безумовно, спростує ці звинувачення, але протягом одного-двох днів стануть відомі результати соціологічних опитувань, які визначатимуть його подальші дії.

Поточний обстріл Києва, згідно з думкою Кремля, не матиме значного впливу на позицію Трампа, для якого першочерговою є будь-яка форма угоди. Європейська розвідка, на яку покладалися певні надії, на жаль, значно відстає від американської, що ускладнює пошук альтернативних рішень.

Перед Україною постає надскладна дилема: або вдатися до прямої конфронтації, здійснивши удари по нафтопереробних заводах, з одночасним ретельно продуманим інформаційним супроводом у США, або піти на імітацію угоди в очікуванні завершення виборів. Обидві стратегії мають свої недоліки, але вибір має бути на користь тієї, що забезпечить максимальну підтримку європейських союзників.

Ці вибори в США стали своєрідним референдумом щодо підтримки Дональда Трампа. На кону стоїть не лише контроль над Сенатом, але й вплив на Республіканську партію. Втрата більшості в Сенаті може призвести до розколу партії та навіть до ситуації, подібної до тієї, що змусила Річарда Ніксона піти у відставку. На відміну від Володимира Путіна, Трамп відомий своєю непередбачуваністю та готовністю до відкритої боротьби, і Україна стала ключовим елементом цієї політичної битви.

Міністр закордонних справ України, у відповідь на поточну ситуацію, заявив: «Менш ніж за два роки ми пройшли шлях від “у вас немає козирів” до “не грайте своїми козирями”. Це досягнення». Однак ця заява, хоча й може сподобатися українцям, не вирішує фундаментальних проблем, особливо з огляду на те, що європейці, як показує досвід, навряд чи зможуть самостійно розв'язати цю ситуацію.

Політичний аналітик Вадим Денисенко зазначає: "Трампу потрібен бліцкриг по Україні, і він вважає, що російські обстріли балістикою без розвідданих примусять Україну піти на угоду."

Він також наголошує: "Трампу не потрібен мир, йому потрібна якась угода, на яку погодиться Україна, щоб говорити, що він чогось добився."

Україна опинилася в критичному становищі, коли дії одного лідера можуть кардинально змінити хід подій. Час іде не на місяці, а на дні, і всі корекції стратегій відбуваються в онлайн-режимі. Перед нами стоїть надскладна дилема, і наступна критична точка, можливо, настане у березні 2027 року, коли може змінитися влада у Франції. Настав час думати про нову, далекоглядну стратегію.