«Тотальна війна» замість блекаутів: як Росія хоче зламати Україну – The Telegraph

Росія значно розширила кампанію ударів по Українінапередодні зими. Тепер під атаками опиняються не лише енергетичні об’єкти, а й мости, залізниця, порти, телекомунікації, дата-центри, склади та великі промислові підприємства.

The Telegraph пише, що Москва намагається завдати шкоди українській економіці та позбавити населення базових умов сучасного життя. Українські посадовці порівнювали нинішню кампанію з «тотальною війною», спрямованою на руйнування та хаос, а не лише на захоплення територій на фронті.

Удари РФ по Україні змінилися

За даними видання, від кінця серпня характер російських атак став помітно іншим. Дрони й ракети дедалі частіше атакують українські міста вдень, тривоги лунають практично цілодобово, а попередження перед ударами стає коротшим.

На початку жовтня Росія вперше від початку повномасштабного вторгнення атакувала два важливі транспортні переходи Києва. Пошкодження Північного та Південного мостів спричинило серйозні затори та проблеми зі сполученням між берегами столиці.

Паралельно продовжуються удари по енергетиці. Від початку року об’єкти «Нафтогазу», за наведеними у матеріалі даними, зазнали понад 300 атак проти 229 за весь 2025 рік.

Однак перелік цілей значно ширший. Росія почала атакувати дата-центри та телекомунікаційні об’єкти. Такі удари вже спричиняли перебої з роботою систем повітряної тривоги, деяких державних сервісів та обладнання в житлових будинках.

Росія б’є по транспорту та експорту

Окремою ціллю стала транспортна система. Від початку 2026 року поїзди та інфраструктура «Укрзалізниці» зазнали близько 1700 атак. Через удари поїзди затримують, скасовують або евакуюють пасажирів під час руху.

Проблеми із залізницею позначилися й на аграрному експорті. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявляв, що в України майже закінчилися резервні локомотиви для перевезення зерна.

Одночасно Росія атакує українські порти та судна у Чорному морі. У вересні Україна експортувала лише 2,4 млн тонн сільськогосподарської продукції — близько 46% від звичайного обсягу.

За оцінкою видання, наслідками можуть стати проблеми для українських фермерів і державного бюджету, а також ризики для світового продовольчого ринку.

Серйозних втрат зазнає і металургія. Запорізький металургійний завод зупинили на невизначений термін після кількох хвиль ракетних ударів. ArcelorMittal Кривий Ріг також заявив, що не може безпечно відновити роботу після повторних атак.

Чому атаки РФ стали масштабнішими

The Telegraph наводить кілька можливих пояснень.

Одне з них — технологічне. Росія почала активно застосовувати реактивні модифікації ударних дронів «Герань-4» та «Герань-5». Вони можуть нести більший заряд, розвивати швидкість до 375 миль на годину та отримувати наведення на рухомі цілі.

За даними Повітряних сил, які наводить видання, після появи таких дронів показник їх перехоплення знизився приблизно з 90% до менш ніж 60%.

Ще одна версія пов’язана із ситуацією на фронті. У матеріалі зазначається, що Путін міг посилити повітряну кампанію через відсутність необхідного Росії прогресу на землі та український контрнаступ, який завадив планам завершити захоплення Донбасу цього року.

Однак важливим фактором видання називає здатність Росії значно наростити військове виробництво.

«Вони роблять це зараз, тому що можуть. Все просто», — сказав колишній радник Міністерства оборони Олександр Данилюк.

За його словами, Росія за час великої війни перебудувала економіку під воєнні потреби та збільшила оборонні витрати. Водночас Захід, на його думку, не зміг зробити те саме в достатньому масштабі.

Росія виробляє тисячі засобів ураження

За оцінками української військової розвідки, які наводить The Telegraph, у серпні РФ виробляла понад 200 балістичних і крилатих ракет та близько 3000 реактивних ударних дронів щомісяця.

Для порівняння, Україна планує до кінця жовтня вийти на виробництво до 400 реактивних дронів-перехоплювачів на місяць.

У США 2025 року виготовили 620 ракет PAC-3 для систем Patriot. Американці планують збільшити їх виробництво до 2000 на рік до 2030 року, однак лише частина цих ракет, як зазначає видання, ймовірно, потрапить до України.

Чи зможе Росія зламати Україну

Водночас The Telegraph наголошує, що успіх російської кампанії зовсім не гарантований.

Після проблем минулої зими Україна працювала над збільшенням локальної генерації, захистом енергомереж та децентралізацією тепло- й електропостачання. Зокрема, 55 медичних закладів уже виробляють власну електроенергію за допомогою сонячних панелей.

Запаси газу також вищі, ніж минулої зими: на початку сезону у сховищах «Нафтогазу» було близько 14,6 млрд кубометрів проти 13,2 млрд кубометрів на старті попереднього сезону.

Україна також розгортає нові засоби протидії реактивним дронам, зокрема автоматизовані кулеметні турелі, здатні уражати швидкі повітряні цілі.

Видання також звертає увагу на настрої українців. За опитуванням КМІС, понад 60% респондентів заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Водночас 75% сказали, що відкриті до переговорів із Росією про завершення війни.

Данилюк водночас попереджає, що Україна не зможе самостійно перевершити Росію у промисловому виробництві для тривалої війни.

«Ось як виграються промислові війни: завдяки вмінню розподіляти ресурси. Гроші — це кров війни», — сказав він.

На його думку, результат такої війни зрештою залежить від здатності сторін виробляти необхідні засоби ураження та оборони, а Україні для цього потрібна підтримка західних союзників.

Нічна атака на Київ 14 жовтня — які наслідки

У ніч проти 14 жовтня російські війська атакували Київ, внаслідок чого загинули троє людей і щонайменше 22 зазнали поранень, серед них дитина. Найтяжчих руйнувань зазнав Деснянський район, де ракета влучила у багатоповерхівку. У Голосіївському районі було пошкоджено нежитлову будівлю. Руйнування та пожежі також зафіксували у Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах столиці.

Вранці окупанти завдали масованого удару балістичними ракетами по енергетичних об’єктах Києва та області. Внаслідок влучань у столиці виникли перебої зі світлом.