Архівні фото показали, який вигляд мав Тернопіль на межі ХІХ і ХХ століть

Показали старовинні фото Тернополя.Їх опублікувала спільнота "Мандрівка старим кордоном".На межі ХІХ і ХХ століть Тернопіль був одним із важливих повітових центрів Королівства Галичини і Лодомерії у складі Австро-Угорщини, а його вулиці вирізнялися жвавим рухом і модно вбраними містянами.Архівні світлини того часу оприлюднила спільнота "Мандрівка старим кордоном" у Facebook. На фотографіях можна побачити тогочасну вулицю Третього травня, нині Сагайдачного, та вулицю Яна Тарнавського, яка сьогодні має назву Руська. Важливим чинником економічного зростання міста стало залізничне сполучення зі Львовом, яке запрацювало 1870 року. Тернопіль перетворився на торговельний вузол, через який вивозили зерно, худобу, шкіру та спирт-сирець, а завозили машини, тканини, сіль, гас і цукор. Розвиток торгівлі сприяв збільшенню населення та надходжень до міської казни.До кінця XIX століття залізничні гілки з'єднали Тернопіль із Микулинцями, Бережанами та Підволочиськом. Місто також мало шість шосейних доріг, що забезпечувало сполучення з навколишніми територіями.Протягом XIX століття населення Тернополя зросло вчетверо. Якщо 1808 року тут мешкало близько 7 тис. людей, то наприкінці століття їхня кількість перевищила 30 тис. Приблизно половину містян становили євреї, які відігравали значну роль у місцевій торгівлі та ремеслах.Важливою подією міського життя був ярмарок Святої Анни, історія якого сягає XVIII століття. Він збирав купців із навколишніх територій і вважався одним із головних у Галичині місць торгівлі зерном та кіньми. Згодом ярмарок перенесли з центральної Ринкової площі на оболонські луки, де було більше місця для худоби й возів.Поряд з економікою розвивалося культурне та громадське життя. У 1875 році в Тернополі виникла філія товариства "Просвіта", у 1894 році з'явилася "Народна торгівля", у 1901 році заснували музично-хорове товариство "Боян", а в 1904 році - товариство "Сокіл". У місті відкривали банки, школи та читальні. Навчання в гімназії велося польською мовою, водночас діяли українські громадські організації.Природний ландшафт Тернополя визначали річка Серет і став, утворений греблею ще у XVI столітті. Водойму використовували для господарських потреб, біля неї працювали млини та займалися рибальством. На межі ХІХ і ХХ століть береги Серету здебільшого залишалися природними, порослими вербами, а сучасної набережної ще не було. Міська забудова вздовж річки формувалася поступово.