Розробник БпЛА пояснив, як машинний зір знижує навантаження на операторів розвіддронів
Розробник БпЛА пояснив, як машинний зір знижує навантаження на операторів розвіддронів

Розробник БпЛА пояснив, як машинний зір знижує навантаження на операторів розвіддронів

Штучний інтелект (машинний зір) уже працює як система підстраховування в аналізі даних з розвідувальних дронів: він знижує навантаження на операторів, автоматично підсвічуючи техніку та замасковані позиції.

Про це РБК-Україна повідомили у компанії TAF Industries.

Як аналізують розвідувальні дані

За словами Владислава, керівника проєкту розвідувального БпЛА "Бабка" корпорації TAF Industries, аналіз відбувається переважно в реальному часі. Досвідчені екіпажі місяцями літають над своєю зоною відповідальності й добре її знають.

Під час вильоту їхнє головне завдання - візуально порівняти поточну картину з тією, що була зафіксована під час попередньої місії. Наприклад, помітити нові сліди від техніки, свіжовикопані траншеї або зміни в ландшафті.

Командні пункти, які отримують трансляцію, також фіксують ці зміни. Якщо оператор на місці чогось не помітив через втому, відео передивляються аналітики на командному пункті й співставляють його з іншими розвідувальними даними.

Штучний інтелект, за словами співрозмовника, уже відіграє роль важливої системи підстраховування. Робота оператора розвідки дуже виснажлива, тому алгоритми знижують навантаження: автоматично підсвічують об'єкти, які за силуетом нагадують техніку чи замасковані позиції.

ШІ також використовують на стратегічному рівні. Відео з різних бортів збирається на єдиних серверах, де алгоритми аналізують масиви даних, наприклад рух ворожих колон чи логістику. Це потрібно для виявлення закономірностей і прийняття глобальних тактичних рішень.

Коли розвідка ефективніша: вдень чи вночі?

Владислав зазначає, що це залежить від завдань та оснащення підрозділу. Вдень оператор отримує величезний масив візуальної інформації й може ретельно вивчати деталі ландшафту. Водночас ворожу техніку легко приховати маскувальними сітками або природним рельєфом.

Вночі розвідка здійснюється виключно за допомогою тепловізорів. Кількість візуальних деталей різко зменшується, але будь-який тепловий об'єкт (працюючий двигун, бліндаж, скупчення піхоти) стає надзвичайно контрастним на фоні холодної землі. За словами Владислава, нічні камери стали доступнішими, тому ефективність розвідки в темну пору доби суттєво зросла.

Обидва формати доповнюють один одного: вдень аналізують географію, а вночі ефективно виявляють приховані активні цілі.

Українські розробники продовжують розширювати лінійку розвідувальних безпілотників. Наприкінці вересня компанія Vyriy Industries представила тактичний розвідувальний БпЛА Slavic, який має працювати на дальності до 30 км і триматися в повітрі до 1,5 години.

Джерело матеріала
loader
loader