В Україні почали скорочувати працівників: хто ризикує втратити роботу та що буде із зарплатами

Як повідомляє «Мінфін», скорочення поки стосуються окремих підприємств і не переросли в загальнонаціональну хвилю масових звільнень. Однак експерти попереджають, що подальші руйнування інфраструктури та погіршення фінансового стану бізнесу можуть призвести до збільшення кількості людей, які втратять роботу.

Чому українські компанії почали звільняти працівників

Одна з головних причин скорочень — наслідки російських ударів по бізнесу. Пошкодження складів, виробничих приміщень, магазинів та логістичних центрів змушують підприємства витрачати кошти на відновлення, змінювати робочі процеси або тимчасово зупиняти діяльність.

Зокрема, про скорочення частини персоналу оголосила Fozzy Group, до якої належить мережа супермаркетів «Сільпо». Як повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна», компанія планує від 1 листопада 2026 року скоротити частину працівників офісних команд, логістичного напряму та мережі «Сільпо». За інформацією компанії, лише із серпня до кінця вересня внаслідок російських атак було пошкоджено або знищено понад 20 її об’єктів. Водночас Fozzy Group не припиняє найм повністю. Компанія продовжує шукати працівників для магазинів, складів і виробництва.

Про втрату робочих місць через пошкодження об’єктів також повідомляли інші великі підприємства. За даними «Мінфіну», внаслідок російських атак «Епіцентр» втратив близько 7 тисяч робочих місць.

У металургії окремі підприємства вимушено призупиняли виробництво. Це не завжди означає звільнення, частину працівників можуть відправляти у простій, що також позначається на їхніх доходах.

На скільки скоротилася кількість вакансій

Ознаки погіршення ситуації вже помітні у статистиці пошуку роботи.

За даними порталу Work.ua, у вересні 2026 року роботодавці розмістили 82 533 вакансії. За аналогічний період минулого року їх було 96 873. Таким чином, кількість пропозицій зменшилася приблизно на 15%.

Схожу тенденцію зафіксувала й Державна служба зайнятості. Згідно з її офіційними даними, станом на 1 вересня 2026 року на Єдиному порталі вакансій налічувалося 236 тисяч пропозицій роботи — на 3% менше, ніж роком раніше. Ці показники не суперечать один одному, оскільки Work.ua та Єдиний портал вакансій охоплюють різні набори оголошень.

Зменшення кількості вакансій означає, що пошук нового місця роботи може тривати довше, особливо для фахівців, які претендують на високі зарплати.

Кого можуть торкнутися скорочення

Директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко попереджає, що через втрати бізнесу внаслідок російських атак не можна виключати масових звільнень. За його словами, у вересні масштабних скорочень в Україні ще не було, однак фінансові можливості підприємств обмежені.

Під ризиком звільнення насамперед перебувають офісні працівники, менеджери середньої ланки, маркетологи та PR-фахівці. Скорочення також можуть торкнутися персоналу торговельних підприємств, робітників і виробничих майстрів.

Окремо голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський звертає увагу на проблеми в торгівлі, логістиці та гірничо-металургійному комплексі. За його оцінкою, скорочення персоналу в цих галузях можуть негативно позначитися на загальному рівні зарплат.

Водночас нестача кадрів в окремих сферах зберігається. Тому ризик втратити роботу залежить не лише від професії, а й від становища конкретного підприємства.

Яких працівників досі найбільше бракує

Попри скорочення вакансій, дефіцит кадрів в Україні залишається значним.

За інформацією Державної служби зайнятості, роботодавцям особливо складно знайти кваліфікованих робітників.

Серед найбільш затребуваних професій:

• водії;

• швачки;

• електромонтери та електрики;

• слюсарі;

• зварники;

• токарі й оператори верстатів;

• кухарі та пекарі.

Потреба у працівниках залишається високою також у будівництві, сільському господарстві, виробництві та логістиці.

Причина такої ситуації — невідповідність між потребами роботодавців і можливостями шукачів роботи. Наприклад, людина, яка втратила офісну посаду, не завжди має кваліфікацію для роботи на виробництві.

Крім того, вакансії та кандидати нерівномірно розподілені між регіонами.

У яких регіонах знайти роботу найважче

За даними Державної служби зайнятості, на початок вересня 2026 року в середньому по Україні на 10 шукачів роботи припадало 14 вакансій.

Проте в окремих областях ситуація суттєво гірша. Зокрема, у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях на 10 шукачів припадало лише по дві вакансії.

У Миколаївській, Сумській та Херсонській областях кількість людей, які шукали роботу, удвічі перевищувала кількість пропозицій.

Найскладніша ситуація спостерігалася на Донеччині, де шукачів роботи було приблизно вшестеро більше, ніж вакансій.

Отже, навіть за загального дефіциту кадрів людина може зіткнутися з високою конкуренцією залежно від місця проживання та спеціальності.

Що буде із зарплатами до кінця 2026 року

Протягом більшої частини року зарплати в Україні продовжували зростати.

За наведеними «Мінфіном» даними Державної служби зайнятості, у січні–липні 2026 року середня зарплата штатних працівників перевищувала 30 тисяч гривень. Це майже на 6 тисяч більше, ніж за відповідний період 2025 року.

Найвищі середні зарплати зафіксували у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій — близько 79 тисяч гривень, а також у фінансовій та страховій діяльності — приблизно 63 тисячі.

Натомість в освіті та сфері дозвілля середні показники становили близько 20 тисяч гривень, а в охороні здоров’я — 21 тисячу.

Однак подальше зростання доходів опинилося під питанням.

За словами Родіона Колишка, цього року зарплати в багатьох компаніях підвищилися на 10–15%, але через нові фінансові труднощі підприємствам буде складніше зберігати такі темпи.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський також звернув увагу, що в серпні середня зарплата в Україні зменшилася на 1,1% порівняно з липнем.

Подальша динаміка залежатиме від ситуації в економіці, масштабу скорочень і потреб бізнесу у працівниках. Для дефіцитних спеціальностей, зокрема водіїв, електриків і кваліфікованих виробничих працівників, роботодавці можуть і надалі пропонувати вищі оклади, щоб залучити необхідних фахівців.