Несподівана угода: Зеленський погодився на 100 днів без ударів по РФ в обмін на Starlink

Минулого тижня до Києва прибули сенатори-республіканці Роджер Вікер і Кевін Крамер у супроводі двох членів Палати представників США. Їхній візит мав на меті не лише підтримку, а й презентацію нової стратегічної пропозиції, яка могла б суттєво вплинути на військові дії. Вони зустрілися з українськими оборонними посадовцями, а наприкінці дня представили свою ініціативу особисто Президенту Зеленському.

Пропозиція полягала в тому, що Україна припиняє удари по енергетичній інфраструктурі Росії на 100 днів. Натомість американська сторона обіцяла розширити зону дії супутникового зв'язку Starlink на 300 кілометрів углиб російської території. Це розширення мало б критичне значення для українських військових, надаючи їм можливість ефективніше уражати російські пускові установки ракет і безпілотників, що регулярно атакують українські міста.

За інформацією видання The Wall Street Journal, український президент підтримав цю ініціативу та висловив готовність призупинити атаки на енергетичні об'єкти РФ на запропонований термін. Цей крок, на думку деяких аналітиків, міг би стати першим кроком до відновлення мирного процесу, який на той момент зайшов у глухий кут. Адже можливість уражати місця запуску ворожих ракет і дронів безпосередньо на території Росії дозволила б зменшити інтенсивність нічних атак, від яких страждала Україна.

Однак розвиток подій виявився не таким простим. Згодом стало відомо, що Володимир Путін проігнорував так зване «енергетичне перемир’я», оголошене Дональдом Трампом, і не припинив атак на українську енергетику. У відповідь на це, після триденної перерви, президент Володимир Зеленський повідомив Financial Times про рішення відновити удари по російських НПЗ. Глава держави зазначив, що обмеження, які раніше стримували такі атаки, більше не діють.

Ця ситуація підкреслила складність переговорних процесів та крихкість будь-яких домовленостей у розпал конфлікту. Попри готовність України до певних компромісів заради посилення обороноздатності, дії протилежної сторони призвели до відновлення попередньої стратегії. Це також сталося на тлі проблем із системою Starlink: військові термінали періодично припиняли працювати на техніці, що рухалася з високою швидкістю, що позначалося на роботі безпілотників, критичних для наведення.

Раніше президент України Володимир Зеленський уже публічно заявляв про готовність призупинити удари по російських нафтопереробних заводах в обмін на додаткові ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Це свідчило про постійний пошук Україною ефективних шляхів для захисту своєї території та громадян.

Пропозиція американських сенаторів також виникла на тлі заяв Дональда Трампа, який раніше оголосив «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією. Він пов'язував подорожчання пального з українськими ударами по російських НПЗ, що, за його словами, призводило до додаткових витрат для американських фермерів і могло вплинути на проміжні вибори у США. Проте, за даними експортної статистики, на ціни впливає війна адміністрації США з Іраном, а не українські дії.

Як стверджують джерела The Wall Street Journal, український президент підтримав цю ініціативу та висловив готовність призупинити атаки на енергетичну інфраструктуру РФ на запропонований термін. Видання Бабель. також повідомило про цю пропозицію.

У Вікіпедія зазначається, що The Wall Street Journal є впливовим американським виданням, яке публікує статті на різноманітні теми, включаючи політику, економіку та бізнес.

Історія з пропозицією щодо Starlink та припиненням ударів по російській енергетиці є яскравим прикладом постійних дипломатичних маневрів та пошуку Україною найефективніших шляхів для досягнення своїх оборонних цілей. Вона демонструє, як зовнішні фактори та дії сторін конфлікту можуть миттєво змінювати стратегічні плани, змушуючи шукати нові рішення у динамічних умовах війни.