Росія майже завершила будівництво нової бази для реактивних БПЛА за шість тижнів

Наприкінці серпня минулого року в південно-західній частині Ростовського регіону Росії, за 3,5 кілометра від авіабази «Міллєрово», де дислокується 31-й гвардійський винищувальний авіаційний полк, ще було порожнє поле. Згідно з аналізом комерційних супутникових знімків від Planet Labs та Airbus, будівельні роботи розпочалися 1 вересня.

Майк Моннік, засновник і генеральний директор приватної розвідувальної компанії DroneSec, уважно спостерігав за цим процесом. Він відзначив, що швидкість будівництва є свідченням того, наскільки легко Росія може оперативно задіювати налагоджені наступальні спроможності.

Вже до 14 жовтня на місці порожнього поля виріс масштабний майданчик, розміром приблизно 126 футбольних полів (близько 0,9 квадратного кілометра). Це майже завершений об'єкт, який включає вісім платформ із пусковими рейками, що призначені для запуску найновіших російських реактивних БпЛА типів «Geran-4» та «Geran-5».

За словами Монніка, ця база, ймовірно, може забезпечувати запуск понад 100 реактивних безпілотників протягом 24 годин. Вона доповнить вже існуючу російську мережу, яка налічує щонайменше 11 стаціонарних пускових майданчиків. Розташування об'єкта поблизу авіабази «Міллєрово» забезпечить йому прикриття системою протиповітряної оборони аеродрому.

Ця нова інфраструктура з'явилася на тлі значного збільшення Росією використання реактивних ударних дронів проти України. За три літні місяці їхнє застосування зросло приблизно у шість разів. Швидкість таких безпілотників може сягати 600 км/год, створюючи серйозні виклики для українських систем перехоплення, особливо напередодні зимового періоду.

Міноборони України повідомляло, що російські війська можуть підвищити швидкість реактивних дронів до 800 км на годину. Україна активно працює над пошуком протидії цьому новому поколінню повітряних загроз.

Будівництво цієї бази в Ростовській області підкреслює зміну в тактиці Росії та її акцент на використання реактивних безпілотників, які важче перехоплювати. Цей крок є частиною ширшої стратегії, спрямованої на виснаження української протиповітряної оборони та посилення повітряних атак.

Україна, у свою чергу, активно працює над розробкою та впровадженням нових технологій для протидії цим загрозам. Як повідомляло агентство Reuters, у вересні 2026 року Президент України заявляв про необхідність створення дронів-перехоплювачів, а вже у жовтні стало відомо, що Україна застосовує такі перехоплювачі в бойових умовах. Однак, проблема фінансування виробництва такого озброєння залишається актуальною.

«Швидкість будівництва демонструє, наскільки легко Росія може оперативно задіювати вже налагоджені наступальні спроможності», — зазначив Майк Моннік, коментуючи зведення нової бази.

«Об'єкт виглядає майже завершеним, і до початку його повноцінної роботи, ймовірно, залишилося лише кілька тижнів, якщо не менше», — додав Моннік, підкреслюючи оперативність ворожих дій.

Оперативне розгортання таких масштабних об'єктів свідчить про гнучкість і адаптивність Росії у веденні бойових дій. Українська сторона повинна продовжувати активно шукати та впроваджувати ефективні рішення для захисту від нових повітряних загроз, щоб мінімізувати потенційний вплив цих баз на хід протистояння.