Трамп розкрив несподівані переговори з Росією та Китаєм щодо ядерного роззброєння

На початку жовтня, коли світ ще осмислював наслідки завершення терміну дії Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-III), Трамп повідомив про неофіційні дискусії. Цей договір, що обмежував стратегічні ядерні озброєння США та Росії, припинив свою дію на початку 2026 року, і нової домовленості, яка б його замінила, досі немає.

За словами Трампа, він неодноразово обговорював питання ядерного роззброєння з головою КНР Сі Цзіньпіном. Деталі цих переговорів, їхній формат чи можливі домовленості не розголошувалися, що залишає простір для багатьох припущень.

Ключовим моментом його заяви стало прагнення до денуклеаризації, попри розуміння складності цього завдання. Трамп наголосив, що Сполучені Штати ведуть переговори як з Росією, так і з Китаєм щодо цього питання.

Колишній президент також висловив занепокоєння щодо зростання ядерного потенціалу Китаю. Він припустив, що КНР може наздогнати США за ядерними можливостями протягом найближчих п'яти років. Це свідчить про глибоке розуміння геополітичних змін у сфері ядерних озброєнь.

За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія має найбільший загальний ядерний арсенал у світі. Далі йдуть США та Китай. Однак за кількістю розгорнутих боєголовок, готових до застосування, США випереджають Росію.

На тлі цих заяв, світові витрати на ядерну зброю продовжують зростати, сягнувши рекордного рівня у 119 мільярдів доларів у 2025 році. Це підкреслює актуальність та складність теми, яку підняв Трамп, і показує, наскільки далеким є світ від реальної денуклеаризації.

Зростання глобальних витрат на ядерну зброю, що збільшилися майже на п'яту частину у 2025 році, свідчить про тривожні тенденції. Експерти Міжнародної кампанії за відмову від ядерної зброї (ICAN) вказують на занепокоєння, що розвиток штучного інтелекту може підвищити ризик застосування ядерної зброї, додаючи нові виклики до вже існуючих.

Завершення Договору СНО-III між США та Росією на початку 2026 року стало знаковою подією, оскільки ця угода була останньою, що встановлювала обмеження на стратегічні ядерні сили двох держав. Її відсутність залишає ядерну архітектуру світу без ключових запобіжників, роблячи будь-які переговори щодо денуклеаризації ще більш нагальними.

В інтерв'ю Reuters Трамп заявив: «Я б дуже хотів домогтися денуклеаризації, якщо це можливо. Але ми справді ведемо переговори з Росією з цього приводу, і ми обговорюємо денуклеаризацію з Китаєм».

Ініціативи Трампа щодо переговорів про ядерне роззброєння можуть стати каталізатором для глобальних дискусій, або ж залишитися лише намірами. У будь-якому випадку, його заяви підкреслюють нагальну потребу в діалозі та пошуку нових механізмів для забезпечення миру в епоху зростаючих ядерних арсеналів.