Нескорені: як "Запоріжсталь" тримає удар після 23 балістичних ракет

О 04:00 ранку 17 жовтня 2026 року російські війська завдали чергового масованого удару по "Запоріжсталі". Шість балістичних ракет поцілили в об'єкти внутрішньої енергетичної та логістичної інфраструктури, а також повторно пошкодили виробничі майданчики доменного виробництва. Це був п'ятий напад на підприємство, яке вже пережило атаки 11 та 27 серпня, 12 та 17 вересня, сумарно прийнявши 23 балістичні ракети.

Після обстрілу 11 серпня весь виробничий комплекс було зупинено. Вісім працівників загинули, ще 31 металург отримав поранення різного ступеня тяжкості. Працівників залучили до розбору завалів і ліквідації наслідків атаки, щоб оцінити пошкодження та можливості відновлення. Надалі роботу забезпечували на критично необхідному рівні, проте до звичного режиму виробництво так і не повернулося.

З огляду на постійні безпекові ризики через системні обстріли Запоріжжя, на підприємстві оперативно розширили мережу захисних споруд. Додатково встановили мобільні укриття з посиленими конструкціями в зонах, де проводили роботи з ліквідації наслідків атак і ремонту пошкодженого обладнання. Це дозволило максимально скоротити відстань і час, необхідні працівникам, щоб дістатися укриття під час атак балістикою.

Завдяки своєчасному переходу працівників до укриттів під час останньої атаки обійшлося без загиблих і поранених. Люди продовжують працювати, метр за метром розбирають завали, гуртуються під час ліквідації наслідків ударів. Почувши сигнал повітряної тривоги, вони разом прямують до укриттів, щоб після відбою знову повернутися до робіт на пошкоджених майданчиках.

Ці атаки підкреслюють жорстокість конфлікту, в якому промислові об'єкти стають мішенями, а цивільне населення та працівники підприємств опиняються під постійною загрозою. Попри руйнування, українські металурги демонструють неймовірну стійкість та відданість своїй справі, підтримуючи критично важливу галузь країни.

Тривожні ночі, що стали буденністю для працівників "Запоріжсталі", лише посилюють їхню рішучість. У цей час, коли агресор прагне знищити та спотворити, саме сила духу людей виходить на перший план, доводячи, що професіоналізм і командний дух є головною цінністю, яку неможливо відібрати.

"Росія продовжує бити по металургійному підприємству, яке після попередніх атак так і не повернулося до нормальної роботи. Тож логіки в цих ударах немає, як і в самій війні. Головне – це наші люди", – наголосив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко.

Він подякував працівникам: "Дякую нашим працівникам, нашій команді, яка виявилася сильнішою за обстріли й шалений тиск. Країна-агресор руйнує та спотворює, намагається знищити. А наші люди продовжують працювати: метр за метром розбирають завали, гуртуються під час ліквідації наслідків ударів, почувши сигнал повітряної тривоги, також гуртом прямують до укриттів. У цьому – наша головна цінність, якої росіяни не можуть у нас відібрати".

Історія "Запоріжсталі" є яскравим прикладом незламності українського народу, що попри постійні атаки, втрати та руйнування продовжує працювати і боротися. Їхня стійкість і професіоналізм стають символом надії на відновлення та процвітання, демонструючи, що сила духу є непереможною.