Зупинка держфінансування, пенсій та зарплат: три сценарії, які можуть чекати на Україну через брак коштів

Цього року Українібракує десятки мільярдів доларів, як на соціальні потреби, так і на оборону. І причин для того чимало — від загострення на фронті до масованих атак на економіку, яка зменшила наші заробітки. До того ж виникли затримки із обіцяним ЄС кредитом, бо гроші прив’язані до реформ та законів, яких Україна поки що не ухвалила.

Чи встигне це зробити, як лататиме бюджетну дірку та яким може бути найгірший сценарій — разом із експерткою Центру економічних стратегій Олександрою Мироненко розбирав кореспондент ТСН Олександр Романюк.

На що зросли видатки в Україні

Олександр Романюк: Якщо порівнювати минулий рік, теперішній, що змінилося? Чому маємо нинішню ситуацію?

Олександра Мироненко: В першу чергу, дуже сильно виросли видатки на війну. І ці видатки на війну виросли з двох факторів. Зростають видатки на армію, тобто саме на грошове забезпечення. Плюс у нас збільшуються видатки на соціальне забезпечення сімей, сімей полеглих військових. і це навантаження на бюджет постійно зростає і буде зростати завжди. Друга частина — це частина оборонних закупівель. Чому вона збільшується? По-перше, тому що ніколи не буває мало зброї та боєприпасів. По-друге, через те, що війна стає все більше високотехнологічною, вона, відповідно, потребує більше капіталу, штучний інтелект, пришвидшення всього цього призводить до того, що це просто збільшує вартість цих закупівель. Плюс, що важливо розуміти, частину нашої оборонної потреби покривають наші міжнародні партнери через, так би мовити, інкайн-підтримку, тобто це та зброя та боєприпаси, які приходять нам у фізичній формі, через кордон перетинаються, тобто, наприклад, це петріати або щось таке. І ця інкайнд-допомога закриває велику частину потреби наших військових. І, на жаль, ми бачимо по даних першого півріччя цього року, що ця інкайн-допомога саме в цьому році дуже сильно зменшилась. Якщо ми порівнюємо перше півріччя цього року і перше півріччя 25-го року, то вона зменшилась вдвічі. Але при цьому потреби наших військових не впали вдвічі. І нам це треба покривати власним ресурсом. А цих ресурсів у нас все менше і менше через російські атаки, і ось ми бачимо таку ситуацію з бюджетом.

Через російські удари страждає бізнес

Олександр Романюк: У нас завжди озвучувалася цифра, що все, що Україна заробляє, вона відправляє на війну, як от у нас з тим, щоб ми заробляли, стане в нас зараз.

Олександра Мироненко: Дійсно, на початку вторгнення всі наші внутрішні ресурси, всі доходи, які збиралися всередині України, вони йшли на забезпечення потреб фронту. І на початку цього вистачало. Проте зараз ми навіть ті видатки, які йдуть на війну, не можемо повністю покрити за рахунок наших внутрішніх доходів. І саме тому збільшується ця залежність від нашого зовнішнього фінансування. І в умовах сьогодення, особливо починаючи з середини літа, ця залежність буде ще більше зростати через російські атаки. Бізнеси дуже сильно страждають, постійні удари по логістиці, по дорозі, по логістичним центрам, по розподільчим центрам, по бізнесу загалом дуже сильно впливають на економіку і дуже сильно впливають на доходи бюджету. За липень-серпень цього року ми вже недоотримали близько 33 мільярдів гривень податкових надходжень через російські атаки. Здебільшого це надходження від імпортного податку на додану вартість, від внутрішнього податку на додану вартість. Також ми недоотримуємо по внутрішніх акцизах, якраз таки через ці жахливі ситуації з бізнесом. Частково це перекривається перевиконанням податку на прибуток підприємств, частково через перевиконання інших податків. Але все одно ми маємо ситуацію, що коли зараз в вересні, в жовтні нам критично необхідно якомога більше коштів на те, щоб забезпечити нашу армію, в першу чергу грошове забезпечення військових, у нас просто жахлива ситуація з західною частиною бюджету. І, на жаль, ця ситуація не покращиться до кінця року. За прогнозами прем’єр-міністра, до кінця цього року наш бюджет має втратити близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. І, насправді, за деякими оцінками, ці недонадходження будуть навіть більшими.

Чому бюджету бракує 27 мільярдів доларів

Олександр Романюк: От, власне, зараз ми бачимо суму тих коштів, яких бракує, і 27 мільярдів доларів взагалі без джерела. Чому так вийшло?

Олександра Мироненко: Насправді зараз частина цих джерел вже покрита, але давайте спочатку поговоримо про те, що це взагалі за цифри. Отже, перша частина — 29,5 мільярдів доларів — це ті кошти, які ми планували витратити. Тобто це не якась додаткова потреба у фінансуванні, це те, що закладалося в план бюджету, як покриття за рахунок кредитних і загалом зовнішніх коштів від наших партнерів. Тобто, під ці кошти вже були заплановані певні видатки. Зокрема, це пенсії, виплати вчителям, лікарям, укриття в школах і так далі. Але є одне але. Дуже велике але. Це те, що ми маємо їх отримати лише, якщо ми виконаємо ряд зобов’язань, які має виконувати як парламент Верховної Ради, так і уряд. І, відповідно, ця частина, чому ми говоримо про те, що це дефіцит, чому нам бракує цієї частини фінансування? Тому що уряд і парламент не виконували. Наші європейські партнери затвердили нам частину фінансування з цих 29,5 мільярдів доларів. 3 мільярди євро нам мають надійти найближчим часом, але все одно ми дуже багато коштів вже втрачаємо через те, що ми недовиконуємо. Тепер ми говоримо про другу частину фінансування. Ці 27 мільярдів доларів — це додаткова потреба фронту, яку в кінці серпня заявив президент Зеленський. І насправді це дуже здивувало наших міжнародних партнерів. Проте, чому виникла ця потреба? На початку цього року, через те, що ми отримували менше міжнародної підтримки у формі зброї та боєприпасів, Міністерство оборони, вони мали закуповувати всі ці речі власним ресурсом, тому що від того, що у нас зменшується допомога, потреби фронту не зменшуються. І все одно це треба все покривати, але покривати за рахунок чого? За рахунок тих коштів, які у нас є. І відповідно до цього взялись кошти на зарплати військових з другого півріччя цього року. Відповідно зараз утворилася діра саме на фінансування зарплати військових. Плюс до цього додається необхідність у підвищенні грошового забезпечення військових, що також є достатньо коштовним. І тому оці 27 мільярдів розділяються на дві частини. Одна частина — 7 мільярдів — це саме на грошове забезпечення, соціальний захист військових та їх сімей. І 20 мільярдів — про закупівлі, про оборонні закупівлі, про зброю, боєприпаси, які ми плануємо залучити за рахунок наших партнерів. А 7 мільярдів — за рахунок перерозподілу внутрішніх ресурсів, економії. Але те, що стосується зарплат військових, ми будемо покривати за рахунок власних коштів.

Олександр Романюк: Чи є в нас де затягувати поски в нинішніх умовах?

Олександра Мироненко: На 27 мільярдів немає. На жаль, у нас і так достатньо обмежені ресурси, і всі невоєнні видатки не такі вже і великі. Тобто, порівняні суми з видатками на війну — це тільки видатки на соціальний захист, і то, включаючи видатки на пенсії, які йдуть через пенсійний фонд, а не через державний бюджет в більшості своїй. Тому затягувати практично немає, що саме на таку велику суму.

Три сценарії

Олександр Романюк: У нас є три сценарії, які можуть чекати Україну. Як вони між собою відрізняються і що ми будемо мати на виході?

Олександра Мироненко: Насправді, ці сценарії, які тут представлені, то вони достатньо такі граничні. Тобто перший сценарій відображає ситуацію, в якій все ідеально. Ми повністю і вчасно виконали абсолютно всі наші міжнародні зобов’язання. Наші партнери домовилися про авансування частини програми «Юкрейн Суппорт Лоан» з наступного року на цей рік. І, відповідно, ми покрили абсолютно повністю всю ту потребу в 56,5 мільярдів доларів. Проте це вже не реалістичний сценарій, тому що ми вже не виконуємо наші зобов’язання. Деякі взагалі не виконуємо, деякі виконуємо, але не вчасно. І, насправді, у нас ще дуже багато, що треба зробити до кінця року. І найбільша проблема, така точка спотикання, це ті зобов’язання, які стосуються парламенту. І це проблема як політичної волі, так і просто наявності часу. Парламент може не встигнути проголосувати всі необхідні законопроекти, щоб виконати всі необхідні вимоги. Другий сценарій поганий, більш-менш нормально, але теж він дуже граничний. В ньому ми встигаємо покривати і виконати всі наші міжнародні зобов’язання, і отримати всі кошти, але взагалі немає домовленостей щодо авансування ОСЛ. Але, знову ж таки, перша частина вже не реалістична, тому що ми вже не встигаємо виконати всі зобов’язання. Але друга частина — ми вже щось там домовили з партнерами. 7 мільярдів з цих 27 ми вже збираємося покривати власним коштом. Частину з 20 ми вже плануємо знайти з міжнародними партнерами. Це вже достатньо непоганий прогрес, проте в цьому поганому сценарію У нас все ще величезна діра цивільного бюджету, і це загрожує нам як бюджетним секвестром, скасування, скорочення видатків бюджету, так і, можливо, гіршими наслідками, які ми будемо бачити в третьому сценарії, в якому ми нічого не виконуємо, не отримуємо взагалі коштів від наших міжнародних партнерів і не знаходимо внутрішнього ресурсу. Але це теж достатньо нереалістичний сценарій, оскільки ми вже частину коштів знайшли. Тут важливо зосередитися над наслідками або умовами цих сценаріїв. Отже, основним наслідком поганого і злого сценаріїв, між якими десь тут ми знаходимося, це в будь-якому випадку припинення непріоритетних видатків. Це вже відбувається. Ми вже зупинили частину капітальних видатків на укриття, на ремонти доріг, на ремонти шкіл. Пріоритетні видатки або захищені видатки — це зарплати військових, це оборона, тому що це перший пріоритет, це зарплати бюджетникам, соціальні виплати, тобто пенсії, різні підтримки — оце є все захищеними видатками. Поки що не йде мова про те, що їх не будуть здійснювати. Але якщо кошти не надійдуть, якщо ця ситуація буде продовжуватися, то можуть бути проблеми як з виплатою зарплат, так і з виплатою пенсій. І в принципі в результаті проблем на фронті, тому що у нас не буде коштів, щоб покривати, наприклад, закупівлю зброї. І найгіршому випадку, якщо прям зовсім не буде височати коштів, то можливо прийдеться прибігати до монетарного фінансування бюджету, тобто до емісії гривень.

В першу чергу, наша домашня робота має бути виконана. Максимум 35 законопроєктів парламент має прийняти. Деякі з них вже є прийнятими в першому читанні, деякі все ще не внесені навіть в Верховну Раду. Деякі мають підписати президент, деякі рішення мають прийнятися на уряді. І цих рішень на уряді ще більше, ніж законопроєктів. Робота активно ведеться зі сторони уряду однозначно, але парламент, ми бачимо, що не всі нердепи розуміють, наскільки все погано. Друге, міжнародні партнери, вони і так достатньо до нас лояльні, вони розуміють, що у нас все складно. Ну і насправді вони нас підтримують і мають підтримувати далі, тому що якщо ми не вистоїмо, то вони будуть наступними.

Олександр Романюк: Дякую, Олександро, за таке грунтовне пояснення. А нашим глядачам хочу сказати, що дійсно у нас попереду такі значні випробування і будемо сподіватися, що наша держава, наші законотворці гідно із них вийдуть.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: НОВИНИ НА ТСН ОНЛАЙН | 20:00 16 жовтня | МАРАФОН «ЄДИНІ НОВИНИ» НАЖИВО