Несподіваний поворот: США пропонують Європі повернути російський газ

Наприкінці минулого місяця, під час зустрічей у Києві з Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями, спецпосланці Джаред Кушнер і Стів Віткофф підняли питання, що здавалося немислимим. Американські перемовники запропонували Україні розглянути можливість відновлення роботи газопроводів, якими раніше транспортувався російський газ до Європи. За їхньою логікою, це могло б стати економічним стимулом для Росії до припинення війни.

Білий дім, виступаючи із заявою, підкреслив, що військовий конфлікт призвів до значного зростання цін на енергоносії по всій Європі, створивши економічні труднощі як для Росії, так і для України. Американська адміністрація заявила про співпрацю з Києвом та європейськими партнерами над комплексним мирним планом, що передбачає економічні стимули для обох сторін конфлікту.

Ця ініціатива викликала різко негативну реакцію серед європейських учасників переговорів. Адже вона повністю нівелює багаторічні зусилля Європейського Союзу, активно підтримувані Вашингтоном, щодо поступової відмови від російського газу та зменшення енергетичної залежності від Москви.

Німеччина виступила особливо жорстко проти відновлення поставок. Гюнтер Зауттер, головний радник з безпеки канцлера Фрідріха Мерца, рішуче відкинув цю ідею, коли її знову обговорювали на переговорах у Флориді. Берлін твердо стоїть на позиції, що постачання російського газу через посередників нічим не відрізняється від прямих закупівель і є неприйнятним у контексті мирних переговорів. Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек попередив, що Європа, і особливо Німеччина, не повинні знову залежати від російського газу.

Україна припинила транспортування російського газу у січні 2025 року, втративши близько 1 мільярда доларів щорічних транзитних надходжень. Європейський Союз, своєю чергою, зобов'язався повністю відмовитися від російського газу до наступного року. Минулого року частка Росії в газовому імпорті ЄС становила 13%, тоді як у 2021 році вона сягала 45%.

На тлі цих подій Дональд Трамп вже скасував обмеження на експорт російського дизельного пального та звільнив Москву від нових санкцій, передбачених Конгресом. Економічний посланець Кремля Кирило Дмитрієв назвав угоду щодо дизелю лише початком, заявивши, що «лід нарешті зламався».

Володимир Зеленський у коментарі для Financial Times натякнув на подальші переговори, заявивши: «Питання буде — коли буде наступна угода? Можливо, це буде газ. Однозначно це буде газ». Ця заява підкреслює очікування нових суперечливих домовленостей між Вашингтоном і Кремлем.

Критики адміністрації Трампа вважають її підхід помилковим, оскільки замість посилення тиску на Путіна чи підтримки України, Вашингтон зосереджується на економічних стимулах для Москви. У той же час, ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» активно просуває ідею повернення російського газу для зниження інфляції, а її лідерка Аліса Вайдель заявляє про необхідність російських енергоносіїв для німецьких споживачів і бізнесу. Деякі європейські та українські посадовці припускають, що США можуть вимагати частку в прибутках від російського газового експорту, а також обговорювалося можливе залучення американського інвестора до газопроводу Nord Stream 2, хоча Білий дім заперечує, що цей газопровід був предметом нещодавніх переговорів.

«Сполучені Штати тісно співпрацюють з Україною та нашими європейськими партнерами над комплексним мирним планом, що містить економічні стимули для Росії та України як частину остаточного врегулювання», – пояснила адміністрація США.

«Європа, і особливо Німеччина, ніколи більше не повинні бути залежними від російського газу, тому що ми бачили, наскільки ненадійною була Росія», — підкреслив колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек.

«Я думаю, що найближчим часом ми оголосимо про важливі ініціативи. Крига нарешті скресла», — висловився економічний посланець Володимира Путіна Кирило Дмитрієв.

Пропозиція США щодо відновлення російських газових потоків є викликом для усталеної політики Європи та може мати довгострокові наслідки для регіональної безпеки та економіки. Хоча Білий дім бачить у цьому шлях до миру та стабілізації цін, європейські лідери побоюються повернення енергетичної залежності та посилення впливу Кремля. Майбутнє цього плану залишається невизначеним, але його обговорення вже впливає на геополітичний ландшафт.