/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fef6e728ad5ff6a91d26e0eddd9840a87.jpg)
"Зробили все можливе": у ФРН пролунав тривожний прогноз щодо допомоги Україні
Головне:
- У ФРН немає додаткового потенціалу для підтримки України
- Федеральний уряд уже використав наявні ресурси
Німеччина передала Україні все, що могла, для підтримки протиповітряної оборони, і поки що немає додаткових ресурсів для нових поставок, заявив голова комітету з закордонних справ Бундестагу Армін Лашет.
Разом з тим він наголосив на необхідності деескалації та підкреслив важливість збереження підтримки з боку США, повідомляє видання Berliner Zeitung.
За його словами, федеральний уряд уже використав наявні ресурси і не має додаткового потенціалу, який можна було б оперативно залучити для підтримки України.
"Ми надали все, що було можливо, щоб підтримати Україну", - зазначив Лашет.
Говорячи про можливість передачі Україні далекобійної зброї, яка дозволила б завдавати ударів углиб Росії, він нагадав про позицію президента США Дональда Трампа.
За словами Лашета, американський лідер наполегливо закликав президента України Володимира Зеленського не атакувати російські нафтопереробні заводи та підприємства з виробництва дизельного палива.
"Я вважаю, що нам слід робити ставку на деескалацію", - заявив німецький політик.
Він також висловив побоювання, що подальше загострення відносин зі Сполученими Штатами може негативно позначитися на Україні. Тому, на його думку, Києву важливо зберегти підтримку Вашингтона, зокрема, доступ до супутникового сервісу Starlink та розвідувальної інформації.
Зміна підходу до підтримки України: важливі нововведення
Велика Британія розглядає можливість розширення допомоги Україні, роблячи акцент не лише на перехопленні російських ракет, а й на запобіганні їхньому застосуванню. Про це заявив британський прем’єр-міністр Енді Бернем.
За його словами, Лондон має намір зміцнювати українську протиповітряну оборону, обмежувати доступ Росії до комплектуючих для виробництва озброєння та сприяти знищенню засобів ураження ще до того, як вони будуть використані для атак на українські міста.
Допомога Україні - новини за темою
"Главред" писав, що Італія готує новий масштабний пакетвійськової допомоги Україні, до якого можуть увійти додаткові засоби протиповітряної та протиракетної оборони.
Раніше Енді Бернем став одним із британських політиків, які послідовно підтримували Україну не лише на рівні політичних заяв, а й через конкретні гуманітарні та муніципальні ініціативи.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що затримка допомоги Заходузагрожує Україні масштабним скороченням витрат. Стан державних фінансів України Корецький охарактеризував як "близький до критичного".
Про джерело: Berliner Zeitung
Berliner Zeitung (BZ) - одна з найвідоміших щоденних газет Німеччини з унікальною та складною історією, що сягає корінням епохи Холодної війни.
Газета була заснована 21 травня 1945 року, одразу після закінчення Другої світової війни в Європі. Спочатку її заснувала радянська військова адміністрація, а першим головним редактором був радянський полковник Олександр Кірсанов, пише Вікіпедія.
Після створення Східної Німеччини (НДР) газета перейшла під контроль Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) і стала її ключовим друкованим органом у Східному Берліні. Вона піддавалася жорсткій партійній цензурі.
Після падіння Берлінської стіни та об’єднання країни в 1990 році газета змогла вижити (на відміну від багатьох інших східнонімецьких видань) і була приватизована. Її викуповували різні західні та міжнародні медіахолдинги (зокрема Gruner + Jahr та британська Mecom Group).
У 1990-ті роки видавці навіть ставили амбітну мету перетворити її на "німецьку Washington Post". Повністю реалізувати цю мету не вдалося, але вона залишилася одним із головних аналітичних видань регіону. Основна частина її читачів досі зосереджена в Берліні (особливо в його східній частині).
У вересні 2019 року Berliner Zeitung придбали німецькі ІТ-підприємці та мультимільйонери Хольгер і Зільке Фрідріх.
Історично газета тяжіла до лівоцентристського, ліберального крила.
В останні роки (особливо після 2022–2024 рр.) видання нерідко піддається критиці в Німеччині за свою позицію щодо Росії. Газету дорікають за надмірно м’який або "поблажливий" тон (наприклад, за публікацію гостьових колонок російського посла Сергія Нечаєва або авторів, які закликають до негайних переговорів на умовах Москви).

