Ще три видатні постаті повернуться в Україну: УІНП готує нові перепоховання

Україна готує нові перепоховання видатних українських діячів, чиї могили нині розташовані за кордоном. Післяповернення Андрія Мельниката Євгена Коновальця в Україну мають бути перепоховані ще три постаті з визначеного на державному рівні першого списку. Водночас Український інститут національної пам’яті веде десятки інших переговорів із родинами, громадами та іноземними установами.

Про це голова УІНП Олександр Алфьоров розповів 19 жовтня у Києві під час форуму з нагоди 20-річчя Інституту національної пам’яті. 

Ще на початку року визначили перші п’ять постатей, останки яких мають повернути в Україну.

Двоє з цього списку вже перепоховані — полковник Армії УНР і голова ОУН Андрій Мельник та полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців і перший голова ОУНЄвген Коновалець. У першому переліку залишаються ще три постаті, імена яких не розкривають.

Найближчим часом можуть відбутися одразу два перепоховання

За словами Алфьорова, наразі складно назвати точну послідовність повернення останків, оскільки процедура отримання дозволів відрізняється залежно від країни.

Водночас він очікує, що найближчим часом може відбутися подвійне перепоховання.

«Найближчим часом ми дізнаємося про нові імена, і я переконаний, що буде подвійне перепоховання уже найближчим часом», — сказав він. 

Раніше очільник УІНП повідомляв лише одну деталь щодо наступного перепоховання: йдеться про представника вищого керівництваАрмії Української Народної Республіки. 

Алфьоров повідомив, що під час переговорів Україна поки не отримувала відмов від родичів чи правонаступників людей, чиї останки пропонується повернути. Однак у деяких випадках родини або місцеві громади просять не поспішати з перепохованням під час війни й перенести його на період після її завершення.

Причина — бажання одразу поховати цих людей у майбутньому Українському національному пантеоні, а не проводити два перенесення — спочатку на тимчасове місце, а потім до Пантеону.

Ще одне питання, яке порушують нащадки, — спільне перепоховання подружжя. Часто чоловік і дружина, які разом брали участь в українському державницькому русі, нині поховані окремо, і родичі просять об’єднати їхні могили після повернення в Україну. 

Так уже відбулося у випадку Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник: у травні їх разом перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі. 

Імена навмисно тримають у таємниці

Алфьоров пояснив, що УІНП свідомо не розкриває наперед прізвища більшості діячів, щодо яких уже ведуться переговори.

Однією з причин є реакція Росії на повернення останків Мельника та Коновальця.

За словами голови Інституту, російська сторона починала інформаційні кампанії безпосередньо в дні перепоховань. Тому передчасне оприлюднення планів може стати приводом для пропагандистських кампаній, тиску та спроб перешкодити отриманню необхідних дозволів у країнах, де розташовані могили. 

Алфьоров повідомив, що зараз тривають десятки переговорів щодо повернення останків українських політичних, військових, культурних, наукових та громадських діячів. 

Серед історичних діячів, питання перепоховання яких публічно вже порушувалося, голова Директорії УНР і головний отаман військ та флоту УНР Симон Петлюра, а також гетьман Української Держави Павло Скоропадський.

Петлюра похований у Парижі, Скоропадський — у німецькому Оберстдорфі.

За кордоном зафіксували понад 11 тисяч українських поховань

Влітку УІНП разом із партнерами провів масштабну експедицію європейськими кладовищами. Дослідники перевірили понад 100 тисяч поховань на 105 кладовищах у Словаччині, Австрії, Польщі, Франції та Швейцарії.

У результаті зафіксували 11071 місце поховання українських діячів за кордоном. 

При цьому, за словами Алфьорова, лише серед українських військових, які опинилися за межами країни після поразки Української революції 1917–1921 років, потенційна кількість поховань може сягати близько 20 тисяч.

Проте проведена ревізія показала, що частина могил уже втрачена.

Зокрема, дослідникам не вдалося знайти могилу Христини Сушко — першої жінки-офіцера Армії УНР. У 1990-х роках місце її поховання ще було зафіксоване. Також втрачено місце поховання автора музики військового маршу «Зродились ми великої години».

Одна з причин зникнення могил — особливості функціонування європейських кладовищ. У багатьох країнах місце на цвинтарі не надається назавжди, а орендується на певний строк: зазвичай від 10 до 50 років. Продовжувати оренду мають родичі, громади або організації. Якщо оплата припиняється, через кілька років останки можуть ексгумувати та перенести до спільного склепу, а місце використати для нового поховання.