Франція у вогні: звідки взялися люди, які принесли на вулиці хаос і руйнування

У Франції відбулася масова маніфестація ліцеїстів, до яких доєдналися профспілки та рух "жовтих жилетів". Вимога — покращення умов навчання та припинення скорочення вчителів. Наприклад, в самому лише Марселі у приблизно 120 публічних школах не працюють туалети. Багато закладів із пліснявою на стінах або побудовані з азбесту, який з часом викликає рак. Часом немає опалення. Майже ніколи — кондиціонерів. Вимоги легітимні, публічні заклади існують на податках.

І тут важливо розрізняти маніфестацію і хаос. Приводом масових зборів користуються покидьки, що приїздять до центру Парижа або інших великих міст у пошуках наживи. Ми називаємо їх casseurs, переклала би як "руйнівники". Про себе ще використовую слово "мізерабль", як у Гюго, якого люблю згадувати у постах.

"Мізерабль" — не ліцеїсти чи "жовті жилети", не емігранти чи ісламісти. Навіть, якщо свято у це вірите і будете зараз доводити в коментарях, серед них — не самі лише африканці, а й біліші білого. І, чесне слово, Аллах чи Палестина не мають стосунку до викрадених на Єлисейських полях "Шанель" чи "Селін". Спробуйте утриматися від повідомлень російської пропаганди та крайніх правих чи лівих. І також, очевидно, людина без паперів або у нестабільному адміністративному статусі зробить усе, аби не опинитися серед маніфестантів чи руйнівників. Бо емігранти — найнезахищеніша верства суспільства.

Casseurs стосуються емігрантів лише належністю до їх другого, третього чи пізнішого покоління. І те не завжди. Найімовірніше, вони зростали в умовних гето, не мали підказки про можливість гарної освіти і достатньої уваги батьків, які важко працюють (найчастіше), або маргінали.

Перечитайте "Знедолені", є такий тип людей, що ображені на світ та вважають несправедливими заможність та успіх інших. Останніми роками образа ця підсилюється політиками, відчуттям несправедливості, відсутності вибору, зневіри. Соцмережі обмежують уявлення про світ. Пропаганда укріплює це обмеження. Економічна криза його підтверджує. Ми концентруємося на результатах, а не витоках. Вкладаємо не в освіту, а у захист, бо зовнішній ворог формує ворога внутрішнього. Як результат, згоріла історична будівля мерії в Ліможі, зруйновано магазини та розтрощено автівки. Постраждалі та міцна, як ніколи, думка: треба змінювати владу на більш радикальну.

Хоча решті Парижа не пощастило, мій район цього разу цілий. І єдина згадка про вчорашній жах: порожній автосалон "Смарт", що заздалегідь прибрав автівки зі своїх вітрин. Бо хаос і лад спроможні співіснувати. І лише від нашого вибору, стійкості та цікавості залежить, хто переможе.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Погроми, вандалізм і розграбовані бутики: у що вилилися протести у Франції (відео)