Хто стоїть за «адміністративним модулем» і чи впливав він на докази у справі Сенниченка: експерт ставить запитання НАБУ і САП

Про це в дописі на своїй сторінці у Facebook написав політичний експерт Михайло Шнайдер, коментуючи питання, які порушив захист Андрія Гмиріна, одного з обвинувачених.

За словами Шнайдера, 2 жовтня на підготовчому засіданні у Вищому антикорупційному суді адвокати Гмиріна знову повернулися до питання, хто міг стояти за «модулем» і чи не впливав він на формування доказів у справі.

Ідеться про меморандум від 14 червня 2021 року, який, за словами захисту, є в матеріалах провадження. Документ передбачав розподіл майбутніх доходів від контролю над бізнес-процесами Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК): 33% — Сергію Байраку, одному з ключових свідків обвинувачення, 33% — родині Сало і ще 33% — «адміністративному модулю в особі його представників та учасників».

«Байрака ми знаємо: сьогодні він ключовий свідок обвинувачення. А „адміністративний модуль“ — це група без імен. Хто до неї входить? Політики? Чиновники? Люди в погонах? Що ця група робила тоді, що робить зараз і чи впливає на справу досі?» — пише Шнайдер.

Експерт також звернув увагу на хронологію. Меморандум датовано 14 червня 2021 року, наступного дня з'явився акт ревізії Держаудитслужби, 1 липня — повідомлення цього органу, а 6 липня до ЄРДР внесли нове провадження щодо давальницької переробки на ОПЗ. Саме за цією темою НАБУ ще в лютому 2021 року закрило попередню справу через відсутність складу кримінального правопорушення. До того ж, зауважує Шнайдер, у слідчій групі нової справи є детектив, який закривав стару.

Далі справу збирали поетапно: у травні 2022 року з'явився епізод щодо ОГХК, у червні його приєднали, а в серпні все об'єднали з відновленою старою справою. У такому вигляді вона й дійшла до суду.

«Захист бачить у цій послідовності причинно-наслідковий зв'язок із домовленостями з „адміністративним модулем“. І тут виникає питання, яке мало б прозвучати першим: чи не є ця справа замовленням? Не викриттям схеми, а способом прибрати конкретних людей?» — зазначає експерт.

Окремо Шнайдер зупиняється на ролі Байрака, який у листопаді 2024 року уклав угоду зі слідством і уникнув реального покарання. За позицією захисту, обвинувачення штучно відвело йому роль учасника нібито злочинної групи, щоб його показання виглядали як знання «зсередини». Експерт нагадує і про минуле свідка: Байрак фігурував у корпоративному конфлікті 2008–2013 років навколо київського ТРЦ «Глобус», події якого у вересні 2013 року британський власник назвав рейдерським захопленням. «І схоже, що такий сценарій розігрують уже не вперше», — підсумовує Шнайдер.

Як повідомив захист на засіданні 2 жовтня, 30 вересня до Державного бюро розслідувань надійшла заява з вимогою перевірити, чи не могли особи, пов'язані з «адміністративним модулем», впливати на формування доказової бази — організовуючи зустрічі, записуючи розмови та збираючи відомості про людей. Заяву від імені захисту Гмиріна подав британський барристер Тобі Кадман (Outline Chambers). Міжнародна група адвокатів, яку він представляє, документує можливі порушення посадовців НАБУ і САП у справі Сенниченка — в Україні та за кордоном.

Шнайдер вважає, що правоохоронці мають встановити учасників можливих домовленостей і перевірити походження доказів. «Що за три роки зроблено, щоб встановити склад „адміністративного модуля“ і координаторів Байрака? Якщо цього не перевіряли, то чому?» — запитує він. Експерт нагадує і позицію захисту щодо суті справи: у ній немає жодної гривні бюджетних коштів, а по суті це спір про ціну договорів із державним підприємством.

За версією НАБУ і САП, Сенниченко очолював злочинну організацію, яка завдала державним підприємствам понад 700 млн грн збитків. Захист заперечує існування такої організації та участь у ній підзахисних. Про рішення ДБР щодо заяви поки не повідомлялося. Наступне засідання у справі призначене на 21 жовтня.