Вчені виявили на скульптурах знаменитої Теракотової армії Китаю відбитки пальців. Довгий час вважалося, що у створенні статуй брали участь виключно дорослі чоловіки, але нове відкриття вказало на те, що їх створювали і чоловіки, і жінки, і діти, повідомляє Science Alert.
«Ці результати ставлять під сумнів усталену думку про те, що під час створення Теракотової армії використовувалася праця виключно дорослих чоловіків. Отримані дані вперше надають кількісні біологічні докази того, що в роботі брали участь різні групи населення, включаючи жінок і дітей», — заявили вчені на чолі з археологом Сяосі Лі з Музею мавзолею імператора Цинь Шихуанді.
Теракотову армію виявили в 1974 році, через 2000 років після її створення. Селяни, які копали колодязь приблизно за півтора кілометра від гробниці імператора, натрапили на загадкові фрагменти глиняних воїнів, виконаних у натуральну величину. Виявилося, що це була ціла армія. Щоб повністю розкрити її масштаб, знадобилися роки.
На сьогодні відомо, що Теракотова армія налічує тисячі статуй у натуральну величину: близько 8000 воїнів, 130 колісниць із 520 кіньми, а також 150 верхових коней. Але більша частина некрополя імператора так і не досліджена; що в ньому приховано, залишається лише здогадуватися.
Про майстрів, які створили статуї, практично нічого не відомо. Цьому питанню присвячено мало досліджень: вчені здебільшого зосередилися на технологіях створення Теракотової армії, а не на тому, хто її створював.
Теоретичне припущення про те, що це були чоловіки, походження якого залишається неясним, не піддавалося сумніву. Разом із тим історичні дані свідчать про те, що в ті часи в державних майстернях працювали також жінки та діти.
Лі та її колеги зазначають, що у виробництві лакованих виробів був задіяний більш різноманітний склад працівників, проте питання про те, хто саме створював Теракотову армію, залишалося відкритим. Але сліди цих людей збереглися на глині. І аналіз відбитків пальців може розповісти про те, хто створив Теракотову армію.
У ході дослідження вчені вивчили 36 фігур воїнів. Під час попереднього огляду було зафіксовано 91 відбиток пальця; 12 з них згодом виключили з аналізу, оскільки вони, ймовірно, належали одним і тим самим людям, які залишили кілька відбитків. Тобто для аналізу залишилося 79 відбитків пальців.
Такі відбитки залишилися по всьому тілу воїнів — на головах, руках, обладунках, кистях, комірах і навіть на стопі; судячи з усього, вони з’явилися просто як побічний результат процесу виготовлення.
«Поверхневі відбитки — їх загалом 73 — виникли під час формування, надавання форми та складання, коли майстри торкалися пальцями безпосередньо до вологої глини. Найчастіше вони зустрічаються на головах і руках фігурок: у цих місцях майстри тримали деталі, коли кріпили їх до основної конструкції або розгладжували поверхню. Рельєфні відбитки (їх шість) утворилися, коли на поверхню фігурок накладали заздалегідь виготовлені глиняні елементи — насамперед заклепки на обладунках і поясах; такі сліди виявляються виключно на деталях обладунків», — заявили дослідники.
Вчені зазначили, що в міру того, як людина росте, змінюється відстань між лініями на кінчиках її пальців. Але після того, як скелет людини повністю сформувався, ріст припиняється. У чоловіків, як правило, відстань між гребенями більша, ніж у жінок. Це означає, що середня відстань між гребенями — показник, який називають «середньою шириною гребеня», — може надати інформацію про вік та стать людини.
Однак є нюанс: показники для різних груп суттєво перекриваються. Наприклад, відбитки пальців підлітка чоловічої статі можуть бути дуже схожі на відбитки дорослої жінки. Замість того, щоб намагатися проаналізувати кожен окремий відбиток і визначити за ним вік та стать людини, дослідники застосували алгоритм для оцінки співвідношення різних демографічних груп, представлених серед усіх 79 знайдених відбитків.
Згідно з моделлю, лише 45 % відбитків пальців, найімовірніше, належать дорослим чоловікам. Ще 32,7 % — дорослим жінкам, а решта 22,3 % — дітям віком до 15 років.
За словами вчених, присутність дітей серед скульпторів не була чимось незвичайним. В історичних документах епохи династії Цинь описується офіційна система учнівства, за якої молодь опановувала ремесла під керівництвом досвідчених майстрів. Згідно з текстами на бамбукових планках епохи Цинь, виявлених в академії Юелу — стародавніх юридичних документах, — «якщо майстер-ремісник добре навчає, то учень завершує підготовку за один рік, а новий майстер — за два роки».
Дослідники припускають, що юним учням могли доручати відносно прості завдання — наприклад, кріплення декоративних елементів до обладунків воїнів, — тоді як більш досвідчені майстри виконували технічно складні роботи.
Нагадаємо, нещодавно археологи, які вивчають знамениту Теракотову армію Китаю, виявили фігуру, яка, на їхню думку, уособлює високопоставленого офіцера в натуральну величину.
