Перемога без прямого бою: як Росія підриває країни НАТО зсередини

Як Росія воюватиме з країнами НАТО? Для початку – послаблюватиме їх зсередини. Власне, вона вже це робить. Методично, системно і далеко не перший рік.

Росія вправно використовує демократичні інструменти проти самих демократій.

І, звісно, гроші.

За російські гроші навіть у Європі вручають премії митцям, які підтримують російську пропаганду.

Ні, це не обов’язково хабарі. Росія десятиліттями фінансує європейські фестивалі, конкурси, медіа, мистецькі проєкти, громадські ініціативи, наукові школи тощо.

Не всі, звісно. Але цього впливу вже достатньо, щоб у частини європейського суспільства сформувалося стійке позитивне ставлення до "хороших рускіх" і російської "великої культури". А через культуру, мистецтво й гуманітарні зв’язки Росія поступово легітимізує все, що їй потрібно.

Так само давно і глибоко Росія проникла в європейську політику. Політики, які отримують російську підтримку, беруть участь у виборах, потрапляють до парламентів і навіть урядів європейських держав.

І демократії виявляються беззахисними перед таким впливом.

Це як у дитинстві, пам’ятаєте? Одна дитина старанно зводить будиночок із піску, а інша підходить і одним ударом ноги все руйнує. І та, яка будувала, виявляється беззахисною. Адже її вчили ставитися до інших із любов’ю, розумінням і терпимістю. Навіть до тих, хто навмисно руйнує створене нею.

Приблизно так виглядають і відносини Європи з Росією. Одні будують, інші руйнують. І поки перші намагаються дотримуватися правил, другі використовують ці правила проти них.

Тому їхній "будиночок" і руйнують.

А те, що західні партнери надто повільно усвідомлювали роль України у власній безпеці, послабило їх ще більше.

Адже це війна не лише на наше виснаження. Це війна і на виснаження Заходу.

Якби від самого початку повномасштабного вторгнення партнери надали Україні достатньо зброї, боєприпасів і засобів захисту, щоб ми могли адекватно відповісти на російську агресію, ми б зупинили цю орду.

Натомість у 2022–2023 роках ми воювали в умовах тотального дефіциту практично всього. І поки Україна виснажувалася в боях, Росія отримувала час для адаптації, нарощування військового виробництва та підготовки до тривалого протистояння.

Тому війна Росія проти Заходу вже давно почалася. Просто вона поки що не схожа на ту війну, до якої звикли готуватися країни НАТО.

І своєю нерішучістю вони самі наблизили загрозу прямого воєнного зіткнення.

Є одна небезпечна закономірність: коли цивілізація стикається з варварством, а демократія – з тоталітаризмом, перевагу нерідко отримує той, хто не обмежує себе жодними правилами.

Не тому, що він сильніший. А тому, що готовий використовувати проти противника все, зокрема його принципи, свободи й цінності.

Саме тому Росія прагне спочатку послабити західні демократії зсередини: підірвати довіру до державних інституцій, розколоти суспільства, вплинути на політичні рішення, паралізувати здатність до спільних дій.

І лише потім перевіряти їхню готовність захищатися військовою силою.

Бо найкраща для Росії перемога над НАТО – це перемога, заради якої навіть не доведеться воювати з усім Альянсом.

Оригінал