Вибух біля Книжкової палати: 15 мільйонів книг під загрозою

Близько 23:00 18 жовтня потужні вибухи потрясли Київ, ставши черговим епізодом нічної атаки. Вибухова хвиля від ворожих ракет, що впали поблизу Книжкової палати, завдала значних руйнувань. Металеві двері вилетіли з петель, стіни покрилися тріщинами, а з першого по дев'ятий поверх у кожному приміщенні повилітали вікна.

Директорка Книжкової палати України Ольга Васьківська, чий голос звучав з тривогою, повідомила про масштаб руйнувань. На щастя, під час атаки у будівлі перебував лише черговий охоронець, який дивом уникнув травм. Однак масштаби пошкоджень стали очевидними: обвалена стеля, розкидані уламки скла та загальний безлад свідчили про катастрофічні наслідки.

Проблема посилюється з кожною хвилиною, адже приміщення, що втратили вікна та двері, виявилися беззахисними перед осінньою негодою. Волога, що може потрапити всередину, становить смертельну загрозу для архівних матеріалів. Зберігання книг вимагає особливих умов: температура в архівах має бути на рівні 17–18 градусів, щоб уникнути появи грибка та швидкого руйнування паперу.

Керівництво установи наголошує на необхідності термінового відновлення. Ольга Васьківська зазначає, що приблизну суму збитків та вартість ремонту наразі важко оцінити, але йдеться про колосальні кошти. «Треба терміново вставляти вікна, брати якісь двері, фанеру забивати, тому що книги набиратимуть вологу. Ще й дощ завтра може бути. Ну, загалом у нас катастрофа», — зазначає вона.

Співробітники установи, що зібралися зранку, чекають на прибуття поліції для огляду місця події. До їх прибуття їм доручено не торкатися пошкоджених речей. Після фіксації всіх руйнувань бухгалтерія розпочне підрахунок завданих збитків. Перемістити величезний книжковий фонд, що налічує понад 15 мільйонів примірників, до іншого приміщення наразі неможливо.

Ця атака стала не першою для Книжкової палати. Будівля вже зазнавала пошкоджень наприкінці 2025 та на початку 2026 року, проте жоден з попередніх ударів не спричинив таких руйнувань. Кожне українське видавництво законодавчо зобов'язане надсилати сюди по одному примірнику своєї продукції, завдяки чому щодня до фондів надходить від 100 до 200 нових екземплярів.

У фондах Книжкової палати зберігається друкована продукція, видана в Україні з 1917 року. Це книги, журнали, газети, образотворчі, текстові, аркушеві та картографічні видання. Установа займається реєстрацією та каталогізацією всього, що виходить друком в Україні, опрацьовує дані щодо розвитку видавничої галузі та досліджує тенденції розповсюдження друкованої продукції.

Книжкова палата України імені Івана Федорова має багатовікову історію. Офіційне заснування відбулося 24 січня 1919 року у Києві за законом про утворення Головної книжної палати, підписаним головою Ради Народних Міністрів УНР Володимиром Винниченком. Згодом, 27 червня 1922 року, за постановою Раднаркому УСРР установу перевели до Харкова, а у 1989 році її остаточно повернули до Києва.

«З першого по дев’ятий поверх у кожному приміщенні у нас вибиті вікна», — розповідає очільниця Книжкової палати України Ольга Васьківська, підкреслюючи масштаб руйнувань.

«Я не можу зараз сказати, скільки коштуватиме відновлення. Це великі кошти і це треба терміново, бо у нас великий фонд, який треба зберегти», — ділиться Ольга Васьківська, висловлюючи занепокоєння за майбутнє унікального архіву.

Пошкодження Книжкової палати України є не просто руйнуванням будівлі, а загрозою для національної пам'яті та культурної спадщини. У той час, як співробітники чекають на підрахунок збитків та початок відновлювальних робіт, доля мільйонів книг залишається невизначеною, підкреслюючи крихкість історії перед обличчям війни.