Азербайджан: Вирішення конфлікту між світськістю та ісламізмом на тлі останніх подій

Криза ідентичності: реакція на нові правила шкільної форми в Азербайджані

21 вересня Азербайджан затвердив нові правила шкільної форми, які виключають носіння хіджабів. Це рішення підкреслює відданість країни світським принципам, однак викликало неоднозначну реакцію в Туреччині, яка є близьким союзником Баку. 🕌

Серед критиків нововведення в Туреччині — релігійно-консервативні кола, які вбачають загрозу для традиційних цінностей. Проте світська частина суспільства виступає на захист Азербайджану, відзначаючи, що зміни є важливими для збереження світської ідентичності обох країн.

Зокрема, Відомий турецький теолог Джеміль Килич наголосив на важливості збереження світських основ у Азербайджані. Як це рішення вплине на відносини між країнами та ситуацію з релігійними свободами в регіоні — читайте далі. 📚

Майже місяць тому, 21 вересня, Азербайджан оновив правила шкільної форми, закріпивши єдиний стандарт одягу для учнів. Серед іншого, нові вимоги стосуються й носіння хіджабів, які не входять до встановленого шкільного дрескоду. Таким чином, Баку підтвердив відданість світським принципам, що залишаються однією з основ державної політики у сфері освіти.

Попри обґрунтованість цього рішення, воно викликало неоднозначну реакцію в Туреччині — найближчому союзнику Азербайджану, відносини з яким будуються на принципі “Одна нація — дві держави”. Примітно, що саме в Турецькій Республіці, заснованій Мустафою Кемалем Ататюрком на принципах світськості, релігійно-консервативні кола виступили з критикою внутрішньої політики Баку. Однак далеко не всі в Туреччині поділили цю позицію. Чимало представників світської та кемалістської громадськості підтримали Азербайджан, розцінивши критику як втручання в його внутрішні справи. Ба більше, для них рішення Баку стало приводом звернути увагу на зростання впливу політичного ісламу в самій Туреччині та її поступове віддалення від принципів Ататюрка.

Одним із найпослідовніших прихильників курсу Баку став Відомий турецький теолог і публіцист Джеміль Килич, який звинуватив прихильників політичного ісламу в спробах підірвати відносини між Азербайджаном і Туреччиною. “Якщо Азербайджан піде на поступки політичним ісламістам, у майбутньому він зіткнеться із серйозними проблемами. У жодному разі не можна поступатися. Необхідно дбайливо зберігати свою світську ідентичність“, — написав Килич 3 жовтня в соцмережі X.

Схожу позицію висловив Ардан Зентюрк — популярний турецький журналіст і політичний оглядач. Коментуючи ситуацію 4 жовтня, він також розкритикував релігійні кола Туреччини, які намагаються використати питання хіджабів для загострення відносин із Баку. “Ми не можемо віддавати молодь у руки релігійних громад. Молодь, безумовно, має бути світською“, — заявив журналіст.

Підтримка позиції Азербайджану пролунала й в академічному середовищі Туреччини. “Розцінювати оновлені вимоги до шкільної форми як антиісламський закон і називати те, що відбувається, “азербайджанським 28 лютого”, — недобросовісний підхід“, — зазначила 30 вересня професорка, колишня ректорка Університету Гіресуна та чинна членкиня Ради з питань безпеки та зовнішньої політики при Ердогані Айгюн Аттар.

“Неправильно оцінювати Азербайджан виключно крізь призму Туреччини. Азербайджан — незалежна держава зі своєю історією, політичними та суспільними особливостями. Ігнорувати ці реалії й робити негативні висновки несправедливо… Наше братерство вище за поточні політичні події, розбіжності та дискусії“, — наголосив 13 жовтня Омер Фарук Коджатепе, науковець-міжнародник, доцент Університету національної оборони Туреччини.

15 жовтня до дискусії долучився і турецький актор, телеведучий та блогер Угур Рифат Карлова. Він виступив проти нав’язування дітям релігійних переконань із раннього віку та розкритикував зростання впливу релігійних громад у Туреччині. За його словами, релігія дедалі частіше стає інструментом маніпуляції в руках політиків та людей, які прагнуть влади. “Саме тому Ататюрк і запровадив світськість у нашій країні. Інакше ми вже давно могли б перетворитися на суспільство на кшталт афганського“, — підсумував актор.

Водночас низка відомих турецьких блогерів, громадських діячів і журналістів закликали не піддаватися спробам перетворити релігійне питання на інструмент загострення відносин між Баку й Анкарою. Серед них — Cüneyt Polat, Enes Beyazhançer, Oğuzhan Bilgin, Mevlüt Yeni та інші. “Зрештою, ніхто не може зашкодити братерським відносинам між Туреччиною та Азербайджаном“, — написало 5 жовтня велике турецьке видання Akşam.

Водночас важливо наголосити, що йдеться не про загальну заборону на носіння хіджабів в Азербайджані. Нові вимоги поширюються виключно на школи й не стосуються університетів, де студентки й надалі можуть носити релігійні головні убори. Саме в цьому й полягає логіка світського підходу: дитина не повинна ставати заручником релігійних переконань дорослих, доки її власний світогляд ще формується.

Подібні обмеження на релігійний одяг у школах давно діють і в інших державах, зокрема в країнах із переважно мусульманським населенням. У Казахстані відповідні вимоги до шкільної форми закріпили ще 2016 року, а в Узбекистані — 2018-го. Ще далі в регулюванні релігійного одягу пішов Таджикистан, де 20 червня 2024 року президент Емомалі Рахмон підписав закон, який забороняє носіння в громадських місцях одягу, визнаного чужим національній культурі, зокрема хіджабів.

Особливо показовим є приклад самопроголошеної Турецької Республіки Північного Кіпру, визнаної виключно Анкарою та такої, що перебуває в глибокій політичній, економічній і військовій залежності від Туреччини. У вересні 2025 року місцевий Конституційний суд скасував рішення уряду, яке дозволяло школяркам носити хіджаби, тим самим відновивши попередні обмеження. Рішенню суду передували масові виступи на захист світської освіти. Лише 8 квітня 2025 року на вулиці Північної Нікосії вийшли близько 13 тисяч людей, зокрема представники профспілок учителів, громадських організацій і політичних партій.

Суперечки навколо рішення Азербайджану показали, наскільки гостро сьогодні постає питання меж впливу релігії на освіту та державну політику. Навіть у суспільствах, де іслам традиційно посідає важливе місце, дедалі помітнішим стає неприйняття спроб використовувати віру в політичних цілях.

Джерело: https://focus.ua/uk/world/771884-svitskist-proti-islamizmu-shcho-pokazalo-rishennya-azerbaydzhanu