Нові правила бронювання: як бізнесу зберегти критичний статус і уникнути штрафів

На початку жовтня 2026 року в Україні розпочалося активне обговорення можливих змін до правил бронювання працівників критично важливих підприємств. Адвокат Сергій Литвиненко тоді зауважив, що для бізнесу це не просто кадрова процедура, а можливість зберегти працівників, необхідних для виробництва, виконання державних замовлень та сплати податків.

13 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Цю подію підтвердив народний депутат Ярослав Железняк, повідомивши про створення Координаційного центру, перегляд квот бронювання та посилення контролю за наданням підприємствам статусу критично важливих.

Згідно з урядовим рішенням, передбачається зниження ліміту бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та критичних паливно-енергетичних підприємств зі 100% до 85%. Для окремих комунальних підприємств і установ ліміт може зменшитися з 75% до 60%. Для інших критично важливих підприємств базовий ліміт пропонується залишити на рівні 50%, а бронювання понад цей показник можливе лише за рекомендацією Координаційного центру.

Це рішення Кабміну викликало широкий резонанс, адже для багатьох компаній, особливо виробничих, критично важливими є не лише керівники чи інженери, а й електрики, механіки, оператори обладнання та технологи. Втрата навіть кількох таких фахівців може призвести до зупинки процесів, зриву контрактів або значного скорочення обсягів виробництва.

Окрім урядової постанови, увагу привернув законопроєкт № 15237 від 13 травня 2026 року «Про справедливе бронювання та участь у обороні», який станом на жовтень 2026 року перебував на опрацюванні в профільному комітеті Верховної Ради. Його реєстрація свідчить про наміри законодавців також взяти участь у формуванні нової політики бронювання.

На противагу рішенню уряду, 16 жовтня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови № 16160 «Про перегляд рішення Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2026 року щодо обмеження можливостей бронювання працівників критично важливими підприємствами». Ця ініціатива передбачає перегляд урядового рішення та врахування впливу нових обмежень на роботу підприємств.

Правила бронювання військовозобов’язаних працівників є одним із найбільш чутливих питань для українського бізнесу. Вони визначаються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема його статтею 25, та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76. Станом на вересень 2026 року постанова № 76 є чинною в редакції від 1 вересня 2026 року, проте постійно піддається перегляду.

Важливо розрізняти чинні правила, ухвалені урядові рішення, зареєстровані законодавчі ініціативи та пропозиції, які ще потребують офіційного затвердження. Для роботодавців важлива не лише сама квота бронювання, а й передбачуваність процедури, критерії оцінки, необхідні документи, терміни розгляду та підстави для відмови.

Адвокат Сергій Литвиненко підкреслив, що «бронювання військовозобов’язаних працівників залишається одним із найбільш чутливих питань для українського бізнесу. Для підприємств це не просто кадрова процедура, а можливість зберегти працівників, без яких неможливо забезпечувати виробництво, виконувати державні замовлення, сплачувати податки та підтримувати безперервну роботу».

Він також зазначив: «Важливо розрізняти втрату статусу критично важливого підприємства, анулювання бронювання конкретного працівника та порушення правил військового обліку. Це різні правові ситуації, які мають різні підстави й наслідки. Якщо підприємство вважає, що рішення щодо його статусу або бронювання ухвалили з порушенням законодавства, воно може отримати відповідне обґрунтування та скористатися передбаченими законом способами оскарження».

Наразі підприємствам рекомендується перевірити термін дії статусу критично важливого підприємства, відповідність чинним критеріям, актуальність даних про військовозобов’язаних працівників та встановлений ліміт бронювання, а також уважно відстежувати офіційні рішення Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Ці заходи допоможуть уникнути потенційних ризиків, таких як кадрові проблеми, фінансові втрати та адміністративне навантаження.