Україна: євроінтеграція та 30 млрд євро, поки США затримують допомогу

Наприкінці минулого тижня у Києві лунали заклики до рішучих дій. Українська коаліція на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив оприлюднила так званий тіньовий звіт для Єврокомісії. Цей документ, який охоплює сфери верховенства права, боротьби з корупцією та захисту прав людини, мав на меті продемонструвати прогрес України на шляху до вступу в ЄС.

Віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов, усвідомлюючи важливість моменту, наголосив на терміновості. Він заявив про намір України виконати ключові критерії у сферах верховенства права та антикорупції протягом кількох місяців. Це є передумовою для початку закриття переговорних глав у процесі вступу до ЄС.

Паралельно з цим, у Брюсселі речник Європейської комісії Балаж Уйварі підтвердив, що ЄС оцінює виконання Україною умов для отримання траншу макрофінансової допомоги у розмірі 3,7 млрд євро. Він також окреслив грандіозну перспективу: Україна може розраховувати на близько 30 млрд євро до кінця 2026 року, якщо реформи продовжаться.

Для прискорення цього процесу уряд ініціює новий механізм – робочу групу (Task Force) між урядом та Єврокомісією. Її мета – інтенсивно працювати над законопроєктами, що стосуються верховенства права та антикорупції. Уряд також запускає інструмент «Пульс вступу» для моніторингу виконання зобов’язань.

Проте, поки Україна прагне до європейського майбутнього, на її шляху виникають зовнішні перешкоди. Президент США Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський нібито не прагне завершити війну, стверджуючи, що "його країна лежить у руїнах". У відповідь на це Володимир Зеленський висловив стурбованість затримкою "життєво важливих постачань" від США, розцінюючи це як тиск до капітуляції. Ці заяви викликають занепокоєння щодо подальшої підтримки.

Тим часом, у самому Євросоюзі триває рух: ЄС спробує просунутися вперед з кластерами 4 та 5 для України. Якщо цей крок буде успішним, він означатиме відкриття всіх шести переговорних кластерів, що наблизить Україну до повноправного членства.

Ці події розгортаються на тлі ширших міжнародних дискусій. За даними Wall Street Journal, правитель Росії Владімір Путін нібито запропонував Дональду Трампу та лідеру Китаю Сі Цзіньпіну провести саміт щодо умов завершення війни. Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що розмови про можливу зустріч трьох лідерів дійсно відбувалися, хоча Китай утримався від коментарів.

Така ініціатива викликала неоднозначну реакцію. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що тристороння зустріч без України лише заохотить Путіна продовжувати війну. Аналогічну позицію висловив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, підкресливши неприпустимість переговорів щодо України без її участі.

Всеволод Ченцов, віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосив: "Ми створюємо Task Force між урядом і Єврокомісією, мета якого – інтенсивно відпрацьовувати законопроєкти щодо верховенства права і антикорупції, щоби швидко рухатися по бенчмарках і вже за кілька місяців вийти на конкретний результат."

Щодо американської допомоги, президент України Володимир Зеленський зазначив: "Дії з боку Сполучених Штатів виглядають як тиск для капітуляції."

Україна продовжує свій непростий шлях до європейської інтеграції, сподіваючись на багатомільярдну підтримку, що залежить від успіху реформ. Проте, напружена міжнародна ситуація та невизначеність щодо американської допомоги створюють нові виклики, які можуть вплинути на швидкість та ефективність цього процесу.