Протести, яких Росія не організовувала? Як Москва використовує хаос у Європі
Протести, яких Росія не організовувала? Як Москва використовує хаос у Європі

Протести, яких Росія не організовувала? Як Москва використовує хаос у Європі

Зміст:
  1. Протести у Франції стали аргументом російської пропаганди
  2. Як фейки змінюють картину протестів
  3. Що доведено про іноземний вплив
  4. Чому міграція стала головною політичною темою

"Батьки моєї дружини – росіяни – думають, що у Франції та Бельгії почалися громадянські війни", – каже у розмові з LIGA.net житель Брюсселя.

Відео погромів у Франції набирали десятки мільйонів переглядів, російська пропаганда заговорила про "повний колапс Заходу", а в соцмережах протести почали порівнювати з українським Майданом. Але чи справді Європа опинилася на межі краху і хто зацікавлений у тому, щоб люди в це повірили – у розборі LIGA.net.

Протести у Франції стали аргументом російської пропаганди

Родичі бельгійського співрозмовника LIGA.net у Росії дивилися пропагандистські новини про протести, сутички з поліцією та погроми й дійшли висновку, що Західна Європа охоплена хаосом, а життя людей там опинилося під загрозою.

Протести у Франції почалися на тлі проблем в освіті: нестачі вчителів, поганого стану шкіл і скорочення державних витрат. Згодом до них долучилися люди з іншими вимогами.

Частина протестувальників громила магазини, підпалювала автомобілі та вступала в сутички з поліцією. Водночас у протестах брали участь різні групи, і не всі вони були причетні до насильства.

Ця різниця майже зникла в російських повідомленнях про події.

Член Ради Федерації РФ Олексій Пушков назвав ситуацію у Франції "громадянською війною" та пов’язав її з міграцією. Спецпредставник диктатора РФ Кирило Дмитрієв заявив про "самогубство західної цивілізації через міграційний хаос". Речниця МЗС РФ Марія Захарова звинуватила французьку владу в тому, що вона витрачає гроші на зброю для України замість шкільного приладдя.

Наслідки протестів у Парижі (Фото: ЕРА / Mohammed Badra)

Ці заяви зміщують увагу з причин протестів на іншу тему: нібито Європа не контролює міграцію, не може забезпечити порядок і витрачає гроші не на власних громадян.

Так реальні проблеми стають аргументом у російській кампанії проти європейських урядів і підтримки України.

Російські медіа об’єднували протести у Франції, Італії та Албанії в одну історію про "кризу Заходу". Однак схожі кадри з різних країн не доводять, що протести мають спільного організатора або однакові причини.

Команда Flamingo Revolution, яка бере участь в антиурядовому русі в Албанії, повідомила LIGA.net, що їхні акції тривають понад 140 днів і виникли у відповідь на внутрішньополітичну ситуацію в країні.

Мета нашого руху – виступити проти корупції в чинному уряді та вимагати відповідальності й справедливості", – зазначають у Flamingo Revolution.

За словами активістів, упродовж останніх восьми днів вони помітили схожість із протестами в інших європейських країнах, зокрема через важливу роль студентів і молоді. Водночас вони наголошують, що причини та контекст кожного руху відрізняються.

Як фейки змінюють картину протестів

20 жовтня видання Visegrád 24 заявило, що нібито пов’язані з Росією бот-мережі використовують заворушення у Франції для поширення старих, повторно опублікованих і створених штучним інтелектом відео нібито поліцейського насильства. За твердженням видання, мета – перебільшити масштаби заворушень і додатково загострити ситуацію.

Одну з таких мереж називають Matryoshka. У 2024 році VIGINUM задокументувала пов’язану з Росією кампанію Matryoshka, яка поширювала фальшиві матеріали через соцмережі та намагалася залучати медіа й фактчекерів до їхнього розповсюдження. Служба класифікувала цю кампанію як іноземне цифрове втручання.

Однак публічний звіт VIGINUM про Matryoshka не вказує, що саме ця мережа поширювала фейки про французькі протести. Це твердження Visegrád 24 потребує окремого підтвердження.

Водночас поширення фальшивих матеріалів про заворушення справді зафіксували французькі медіа. Оглядачі France 24 повідомили, що відео та фотографії, створені за допомогою ШІ, видавали за справжні кадри з протестів.

Наприклад, у соцмережах поширювали зображення літньої пари, яку нібито пограбували в Парижі. TF1 Info встановила, що зображення було створене штучним інтелектом, а прокуратура не мала інформації, яка підтверджувала б цей "напад".

Такі матеріали створюють викривлену картину подій. Коли справжні кадри насильства змішуються з фейками, аудиторії складніше відрізнити реальні злочини від вигаданих історій.

Що доведено про іноземний вплив

В OBESSU – європейській організації, яка об’єднує учнівські та студентські спілки, – вважають, що акції, схоже, почалися незалежно одна від одної, як реакція на подібні суспільні проблеми.

У коментарі LIGA.net в організації зазначили, що не отримували інформації про спроби політичних партій, зовнішніх організацій або іноземних акторів вплинути на протести, підтримати їх чи використати у власних інтересах.

Водночас французькі та бельгійські учнівські спілки входять до OBESSU, а італійські студентські організації мають публічні контакти з французькими колегами. Щодо протестів в Албанії організація такої інформації не має.

"Гібридним акторам не потрібно організовувати протести, щоб отримати з них вигоду. Один із добре відомих прийомів сучасної інформаційної війни – використовувати реальні суспільні та політичні суперечності у власних інтересах", – пояснює LIGA.net Марта Тернбулл, директорка спільноти з питань гібридного впливу в Європейському центрі протидії гібридним загрозам.

За її словами, російські державні медіа, підконтрольні майданчики, мережі впливу та пов’язані з ними онлайн-актори систематично поширюють наративи про розкол у Європі, її нестабільність, економічний занепад і нездатність впоратися з міграцією та іншими політичними викликами.

Мета таких кампаній – посилювати поляризацію, підривати довіру до державних інституцій і створювати враження, що демократичні суспільства не здатні розв’язувати власні проблеми.

"Навколо протестів було багато активності в соцмережах, зокрема з боку іноземних акаунтів. Водночас більша частина онлайн-дискусій залишалася французькою", – кажуть LIGA.net у VIGINUM, французькій державній службі з протидії іноземним цифровим втручанням.

За даними служби, відео насильства 17 жовтня з Парижа, Марселя, Ліона та Ліможа поширювали міжнародні медіа, зокрема державні медіа Росії, Ірану, Алжиру, Туреччини та Китаю.

Французька служба фіксує іноземну активність, але це ще не підтверджує, що іноземна держава організувала протести або спровокувала насильство.

Чому міграція стала головною політичною темою

Російські посадовці використали заворушення, щоб говорити про "міграційний хаос" і занепад Європи. Подібні аргументи звучать і в ультраправому середовищі, хоча це не означає, що всі діють спільно.

Співрозмовник LIGA.net з однієї з ультраправих політичних сил Європи, вважає, що Росія поширює в соцмережах як правдиву інформацію, так і фейки, намагаючись впливати на аудиторії з різними політичними поглядами.

"Вони роздмухують вогонь з обох боків – використовуючи як ультраправих, так і ультралівих – сподіваючись, що Європа розвалиться", – каже співрозмовник.

Водночас він застеріг від тверджень, що саме Росія спричинила протести.

Але росіяни розуміють, що можуть представити себе рятівниками на тлі цього хаосу", – додав він.

Наслідки протестів у Парижі (Фото: ЕРА / YOAN VALAT)

Міграція залишається предметом гострих суперечок і всередині ЄС.

На саміті в Брюсселі 15–16 жовтня Данія, Італія та Польща вимагали жорсткішого формулювання щодо нелегальної міграції. Зокрема, вони наполягали на згадці про заходи, які можуть створювати стимули для нелегального в’їзду, на тлі плану Іспанії легалізувати статус близько 600 000 людей без документів.

Міграційна політика справді розділяє європейські уряди. Але не кожна критика міграційної політики є російською пропагандою, так само як не кожен протест пов’язаний із зовнішнім втручанням.

У VIGINUM додали LIGA.net що перевіряють можливе іноземне цифрове втручання, але поки не підтвердили, що Москва організувала протести або спровокувала насильство.

Джерело матеріала