Збитки на 1,2 млрд євро та сором: як французька поліція "проспала" погроми в країні

Погроми у Франції, що розпочиналися як мирні шкільні протести, почали згасати. Естафетну паличку передано до Італії та Албанії, де повторюється французький сценарій, тільки без мирного початку – там просто бунтують і б'ються з поліцією. У Франції ж почали підраховувати збитки від розгрому на вулицях та оцінювати дії поліції. Коротко про - про те, що питання до правоохоронців у громадян є, і серйозні.

Прорахувалися - і понеслося

Отже, масштабні заворушення почалися на початку жовтня з протестів школярів та студентів з приводу їхньої надмірної завантаженості у школах, нестачі вчителів та поганого стану навчальних закладів.

Після страйків та гасел перейшли до грабежів та погромів – так емоціями пасіонарних підлітків скористалися дорослі професійні бунтарі. Запалали автомобілі, задзвеніло розбите скло вітрин, заплакали власники розгромлених бутиків.

Президент Франції Макрон не оголошував надзвичайний стан, як того вимагали інші політики. На цьому тлі одразу постало питання: а де ж доблесна французька поліція? А вона, як виявилося, благополучно "проспала" усі попередження спецслужб напередодні початку протестів.

Як повідомляє видання Le Monde, поліція не чекала на такий хаос. Спецслужби говорили про те, що шкільні протести можуть швидко вийти з-під контролю, а розвідуправління національної поліції DNRT за день до протестів прямо попереджало про високий ризик міського насильства, особливо у другій половині дня 17 жовтня.

Але помилка вже на стадії прогнозу кількості людей, що вийшли на протести, потягла за собою ланцюг подальших подій. Розвідка заявила про 200 тисяч учасників, тоді як МВС згодом повідомило про 550 тисяч, а за іншими джерелами, там були і всі 800 тисяч.

"Треба краще прогнозувати"

Вже 17 жовтня, коли школярі перестали соромитися у засобах вираження невдоволення, поліції довелося застосувати газ та водомети – діти вирішили закидати силовиків піротехнікою, бруківкою та іншими предметами. У Ліоні поліцейські просто відступали під натиском натовпу, а групи погромників проникали у залишені без захисту райони. Зрозуміло, що силовиків не вистачало, але взяти додаткові сили було ніде.

Поліція, за інформацією ЗМІ, обмежувалася тим, що зупиняла групи протестувальників та щось у них перевіряла. Біля вокзалу Сен-Лазар мотогрупа поліції BRAV-M увірвалася до групи "жовтих жилетів" і студентів, які зібралися, і когось оштрафували і затримали.

До вечора в районі Мадлен та площі Згоди групи у чорному одязі атакували поліцейські кордони, рухалися вперед, використовуючи уламки барикад, та закидали силовиків камінням і пляшками. Поліцейські відповідали залпами світлошумових гранат та сльозогінним газом.

Через добу прем'єр-міністр Себастьян Лекорню обережно визнав, що "дії влади були недостатніми". Глава МВС Лоран Нуньєс поремстував, що заходи безпеки виявилися невідповідними числу учасників, і визнав необхідність краще прогнозувати розвиток протестів. Після чого подав у відставку, яку глава держави не ухвалив, відправивши головного поліцейського розбиратися із проблемою.

А проблема наростала як снігова лавина. На майже мільйон протестувальників було кинуто близько 60 тисяч співробітників сил безпеки, з яких уже наступного дня було поранено майже 1000. У тому ж таки Ліоні почалося розграбування майже 200 магазинів. У Бордо правоохоронці, за їхніми словами, кілька годин узагалі не контролювали ситуацію.

"Мені соромно за свою країну!"

Французька влада все ще намагалася тримати якесь обличчя, погрожуючи кулаками та ганьблячи погромників. Після того як натовп пройшовся вулицями Бордо, залишивши по собі розруху і сміття, мер міста Тома Казнав запропонував... ні, не припиняти подібне в зародку. А "обговорювати з організаторами та поліцією зміну маршрутів демонстрацій, оскільки в існуючих умовах забезпечити безпеку учасників, торговців та мешканців стає дедалі важче".

Це могло б прозвучати дуже смішно, якби не було так сумно. Замість жорсткого припинення погромів влада хоче "обговорювати" з ініціаторами, де їм краще ходити та громити магазини, щоб мінімізувати збитки?

До 20 жовтня французька влада повідомляла про приблизно 2400 затриманих. Понад 800 людей було передано до прокуратури, а 149 осіб, за даними міністра юстиції Жеральда Дарманена, до полудня вівторка перебували під вартою. У Ліллі троє чоловіків віком 20–25 років, які раніше не мали судимостей, отримали по 10 місяців в'язниці за розграбування магазину відеоігор.

Також затримано підозрюваного у підпалі 130-річної історичної ратуші Ліможа, причому його підозрюють у зв'язках із радикальними екологічними рухами. Мер Ліможа Гійом Гірен, до речі, був першим, хто заявив про слабкість поліції.

- Мені соромно за свою країну! У поліції закінчилися боєприпаси. Вона поступилася під вкрай жорстким натиском 500-700 чоловік, неймовірно вмотивованих ненавистю до руйнування інститутів республіки. Держава виявила слабкість у суботу у Ліможі. Вона виявило слабкість, бо не дозволила своїй республіканській поліції стримати протестувальників на бульварах… Цієї пожежі можна було уникнути, якби були боєприпаси для підтримання порядку, – з гіркотою констатував Гірен.

Мільярд євро збитків

Запитань до поліції ставало дедалі більше, а пік настав 19 жовтня, коли французькі соцмережі поширили відеозапис із Ліможа: двоє поліцейських-мотоциклістів складали взуття у кофри своїх мотоциклів біля магазину Lacoste. Підпис під відео стверджував, що співробітники грабують магазин.

Але поліція заявила, що діяла за розпорядженням офіцера судової поліції: товари вилучалися для безпеки в рамках розслідування і згодом повернули магазину. Так це чи ні – навряд чи тепер поліція чесно зізнається, і так уже зганьблена на повну.

До загального поліцейського сорому можна додати ще й повідомлення про 15-річного школяра, якому відірвало частину руки після вибуху поліцейської гранати в Лансі, а також інформацію про кілька розслідувань за фактами неправомірного застосування сили.

Тобто, спочатку французька поліція дала слабину, а потім неслабо відігралася на учасниках погромів. Але власникам розорених магазинів від цього не легше. Як уже прикинуло видання Financial Times, французькому бізнесу завдано збитків щонайменше на 1,2 млрд євро.

Зараз у деяких французьких містах запроваджено комендантську годину з 23:00 до 6:00, заборонено "незаплановані збори". Спеціально створена в Сенаті комісія розслідує події останніх днів та оцінює дії правоохоронців.

Фундаментальні свободи під загрозою заборони

Інспекція національної поліції Франції (IGPN) відкрила шість розслідувань щодо перевірки можливих порушень з боку співробітників поліції. Префектура поліції Парижа оголосила про створення спеціальної онлайн-платформи для передачі зображень насильства, погромів та мародерства, щоб встановити особи підозрюваних. Не виключено, що громадяни надішлють і відео з неприпустимими діями поліцейських.

Національна поліція Франції у вівторок, 20 жовтня, в особі свого представника Агат Фуко пояснила свою поведінку під час протестів. Фуко наголосила, що право на демонстрації є фундаментальною свободою, яку поліція зобов'язана захищати, а її завдання – охороняти людей та припиняти насильство.

При цьому міністр внутрішніх справ країни Нуньєс направив префектам розпорядження "використовувати свої повноваження для запобігання новим заворушенням та забороняти демонстрації, якщо є "підозри у загрозі громадському порядку".

Тепер залишилося лише об'єднати ці дві полярні точки зору (захищати та забороняти) в єдину ідею для французької поліції. Схоже, після цього вона виглядатиме ще більш безпорадною.

А тим часом

Італія: під час погромів поліції на допомогу йде армія

Полум'я погромів із Франції перекинулося до Італії, але влада країни відреагувала значно різче, ніж їхні французькі колеги.

Нагадаємо, у Мілані 19 жовтня на площу Дуомо вийшло близько 5000 осіб із претензіями щодо підвищення цін на паливо, низьких зарплат та високих податків. Також понад 3000 людей вийшли на акцію в Турині, близько 2000 – у Болоньї, Брешії та Бергамо.

Групи молодих людей закидали поліцію петардами, камінням та пляшками, грабували та громили магазини, у тому числі й знамениту Галерею Вітторіо Емануеле у Мілані та інші магазини. Повністю екіпіровані для придушення заворушень поліцейські застосували сльозогінний газ та водомети. Десятки людей - і протестувальники, і поліцейські - отримали поранення.

Поліція діяла жорстко: затримання розпочали майже одразу. Лише у Мілані було заарештовано понад 200 осіб, із них 80% – неповнолітні. Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні заявила, що учасникам заворушень загрожує тюремний термін до 5 років та штрафи до 20 тис. євро. Батьків неповнолітніх правопорушників зобов'яжуть відшкодувати завдані місту збитки.

Також до кінця року до Мілана направлять 500 військових на допомогу поліції.

Мелоні підкреслила, що руйнування та пограбування не мають відношення до мирного протесту. "Виходити на демонстрації – наше право. Підпалювати наші міста – ні!" – сказала прем'єр-міністр.