/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F297029eb-17a5-4600-9706-db65ab455ddd.jpeg)
Лекорню Себастьян: французький політик і міністр Збройних сил (оборони) Франції з травня 2021 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F003f46cc-c6c5-47a3-a9e2-52202aab745c.jpeg)
Лекорню Себастьян — зберіг посаду голови оборонного відомства в третьому кабінеті міністрів
Біографія
Себастьян Лекорню народився 11 червня 1986 року в муніципалітеті Обонн, регіону Іль-де-Франс, департамент Валь-д'Уаз, Франція.
Освіта
Себастьян закінчив середню освіту в приватному католицькому закладі Сен-Адьютор. Лекорню — володар ступеня бакалавра з економіки та соціології. Він отримав також юридичну освіту в університеті Пантеон-Ассас.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F687fbc79-8201-44e6-b32e-8f9092b1e16e.jpeg)
Сім’я
Його батько — технік на заводі Safran Aircraft Engines у Верноні, а мати — медична секретарка.
Кар'єра
Себастьян рано зацікавився політикою. У 16 років він став активістом партії "Союз народного руху", а також приєднався до "Молодих правих регіону Вернон", потім брав участь у передвиборчій кампанії на регіональних виборах 2004 року.
Наступного року 19-річний Лекорню став парламентським помічником (наймолодшим помічником парламенту) в Національній асамблеї депутата від п'ятого виборчого округу Ер Франка Жілара.
Потім Себастьян перейшов на роботу радником до іншого депутата Бруно Ле Меру. Він працював в офісі державного секретаріату з європейських справ. Коли у 2009 році Ле Мера призначили керувати міністерством сільського господарства, Лекорню і тут став його радником.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F94663469-41e2-43bb-b504-9b459f54cd3e.jpeg)
У 2010 році Себастьян був призначений заступником секретаря партії "Союз за народний рух" у Департаменті Ер. У 2013 році він керував передвиборчою кампанією Бруно Ле Мера з висунення на пост президента партії. Лекорню також був національним секретарем Союзу з травня 2013 року по жовтень 2014 року.
Паралельно з політикою у 2013 році Себастьян став співзасновником і співкерівником консалтингової компанії зі зв'язків з громадськістю та комунікацій, що спеціалізується на суспільній сфері.
У 2014 році Себастьян успішно балотувався на муніципальних виборах на посаду мера Вернона (місто з населенням у 26 тисяч мешканців), набравши понад 45% голосів. Потім він був обраний першим віцепрезидентом міської громади Порт-де-л'Ер, яка у 2017 році стала агломерацією Сена-Нормандія.
У 2015 році він очолив кампанію "Союзу" на виборах до департаменту Ер. У тому ж році, Себастьян став президентом ради департаментів Європи. На той момент Лекорню було всього 28 років і він став наймолодшим президентом рад департаментів Франції.
З 2015 року він очолює раду директорів музею імпресіонізму Живерні.
У травні того ж 2015 року Лекорню став членом національного офісу партії "Республіканці". Оскільки два виконавчі мандати були несумісними, Себастьян покинув мерію Вернона в грудні 2015 року. На цій посаді він провів півтора року.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F1d2ded4c-1495-407d-a8d6-d490a0d0aed5.jpeg)
У 2017 році президент Макрон призначив Лекорню державним секретарем міністра з питань екологічного та інклюзивного переходу. Після того як Себастьяна виключили з "Республіканців" восени 2017 року, він приєднався до центристської партії "Вперед, Республіка!" Макрона.
Восени наступного року Лекорню був призначений міністром місцевих органів влади при міністрі територіальної єдності й відносин з місцевими органами влади Жаклін Гуро.
На початку 2019 року Себастьян займався організацією "великих національних дебатів", організованими з метою виходу з кризи, викликаної рухом "жовтих жилетів".
У липні 2020 року Лекорню був призначений міністром заморських територій. У цій якості наприкінці 2021 року, він провів кризові переговори на французькій карибській території Гваделупа.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F56e1dbdb-ffc9-417b-ba8b-6a7958794dca.jpeg)
Чиновник намагався розрядити напруженість на тлі заворушень, викликаних діями уряду під час пандемії COVID-19. Себастьян також оголосив, що Франція буде готова обговорити автономію для Гваделупи. Всього місяць, з жовтня по листопад 2020 року, він також був сенатором від департаменту Ер.
У травні 2022 року Лекорню зайняв крісло міністра Збройних сил Франції. На момент призначення йому було 35 років, і він став наймолодшим володарем цього міністерського портфеля з часів Французької революції. Себастьян зумів зберегти цю посаду в трьох урядах: Борн, Атталя і Барньє.
Лекорню також є полковником запасу національної жандармерії.
Компромат
На початку 2021 року Національна фінансова прокуратура повідомила, що стосовно міністра Лекорню ведеться попереднє розслідування за "незаконне отримання відсотків" та "незаявлення до вищого органу з питань прозорості суспільного життя" щодо його минулої діяльності на посаді керівника департаменту Ера.
Розслідування було розпочато ще в березні 2019 року. Себастьєн отримував зарплату як адміністратор товариства автомобільних доріг Париж-Нормандія. Водночас як президент департаменту Ер він схвалив кілька обговорень, що стосуються суспільства. Влітку 2023 року Національна фінансова прокуратура закрила розслідування, не виявивши в діях чиновника склад злочину.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F554ce152-2189-47d2-9d3c-23c63987dab5.jpeg)