Київ без мостів: коли з'являться резервні переправи через Дніпро та чи врятують вони столицю від колапсу
Київ без мостів: коли з'являться резервні переправи через Дніпро та чи врятують вони столицю від колапсу

Київ без мостів: коли з'являться резервні переправи через Дніпро та чи врятують вони столицю від колапсу

На випадок руйнування мостів через Дніпро Київ планує створити резервні переправи, однак повноцінно замінити наявні мости вони не зможуть. Підготовчі роботи вже розпочалися, а реалізація проєкту може зайняти 3–4 місяці. Народний депутат Володимир Крейденко розповів Фокусу, що саме планують будувати, хто допоможе з конструкціями та як столиця має підготуватися до можливого транспортного колапсу.

У Києві можуть з'явитися щонайменше дві резервні переправи через Дніпро на випадок пошкодження або руйнування діючих мостів унаслідок російських атак. Йдеться про легкозбірні конструкції, які дозволять зберегти сполучення між правим і лівим берегами столиці.

Про це повідомив народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.

Раніше влада анонсувала початок будівництва резервних переправ ще на початку жовтня. Проте станом на 22 жовтня до основних будівельних робіт не перейшли.

Фокус звернувся до Володимира Крейденка, щоб з'ясувати, що затримує реалізацію проєкту, скільки часу знадобиться на будівництво та чи зможуть тимчасові мости забезпечити сполучення між берегами в разі масштабних російських ударів.

Не звичайні мости: що планують побудувати в Києві

За словами Крейденка, будівництво повноцінних капітальних мостів наразі не розглядається як основний варіант оперативного реагування. Натомість ідеться про комбіновані конструкції, які можна встановити значно швидше.

"Насамперед ідеться про резервні комбіновані переправи, які можуть поєднувати понтонні та збірно-розбірні металеві прогонові конструкції. Це значно швидше рішення, ніж будівництво повноцінного капітального мосту. Також існують сучасні модульні металеві системи, різних американських та зхідноєвропейських компаній, які дозволяють оперативно відновлювати автомобільне сполучення. Конкретні місця розташування резервних переправ під час війни на мою думку наразі розголошувати недоцільно", — пояснив народний депутат Фокусу.

При цьому питання строків залишається одним із ключових. Адже раніше будівництво обіцяли розпочати на початку жовтня, проте фактична реалізація потребує погодження між кількома структурами.

Як розповів парламентар, 15 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1295, яка передбачає спеціальний механізм реалізації експериментального проєкту будівництва комбінованих водних переправ та під'їзних шляхів до них.

Документ дозволяє спростити окремі процедури будівництва таких об'єктів в умовах воєнного стану.

"Створення резервних переправ — це комплексний інженерно-інфраструктурний проєкт, який потребує узгоджених рішень державних органів, військового командування та міської влади. Важливим кроком стало ухвалення Кабінетом Міністрів постанови №1295, якою запроваджено спеціальний механізм реалізації експериментального проєкту будівництва комбінованих водних переправ і під'їзних шляхів до них. Це дозволяє застосовувати спеціальний порядок організації таких робіт в умовах воєнного стану. Підготовчі роботи вже розпочато, а орієнтовний термін реалізації проєкту становить близько 3-4 місяців", — зазначив Крейденко.

Отже, якщо орієнтуватися на озвучені депутатом строки, реалізація проєкту може тривати до початку 2027 року. Водночас конкретної дати введення переправ в експлуатацію він не назвав.

Міст за кілька тижнів: наскільки швидко можна з'єднати два береги Дніпра

Окреме питання — чи можна встановити резервну переправу вже після російського удару, якщо один або кілька діючих мостів виявляться непридатними для руху.

За словами Крейденка, сучасні модульні конструкції справді дозволяють значно скоротити строки будівництва. Проте швидкість залежить від протяжності переправи та попередньої інженерної підготовки.

"Сучасні технології дозволяють встановлювати модульні металеві мости за лічені дні або тижні. Вони збираються з готових металевих секцій і можуть монтуватися безпосередньо на місці, без складних зварювальних робіт. Окремий прогін завдовжки 50-100 метрів за належної підготовки можна змонтувати протягом 5-6 тижнів, а за певних технічних умов — і швидше. Але для Дніпра, де йдеться про значно більшу протяжність переправи, строки будуть довшими. Найважливіше — заздалегідь підготувати конструкції, опори, під'їзди та техніку. Тоді в надзвичайній ситуації ми витрачатимемо час безпосередньо на монтаж, а не на пошук матеріалів та організацію робіт", — наголосив нардеп.

Тобто навіть використання готових металевих секцій не означає, що повноцінне сполучення між берегами Дніпра можна буде відновити за кілька днів. Саме тому основну підготовку необхідно провести заздалегідь.

600 тисяч автомобілів на добу: чи врятують два тимчасові мости Київ від колапсу

Одна з найбільших проблем — пропускна здатність майбутніх переправ. За словами Крейденка, сьогодні мостами між двома берегами столиці щодоби користуються близько 600 тисяч автомобілів.

Забезпечити аналогічний транспортний потік двома тимчасовими переправами буде складно. Водночас для резервної інфраструктури визначено амбітний орієнтир — щонайменше половина пропускної спроможності діючих мостів.

"Повністю замінити існуючі мости дві тимчасові переправи, звичайно, не зможуть. Завдання резервної інфраструктури — забезпечити максимально можливу частину цього потоку. Орієнтир, який визначено для резервних переправ, — щонайменше 50% пропускної спроможності існуючих мостів. Але це ціль, а не вже підтверджена технічна характеристика нових споруд. Конкретна пропускна спроможність залежатиме від кількості смуг, конструкції переправ і організації руху. У разі надзвичайної ситуації пріоритет потрібно надавати громадському транспорту, екстреним службам та перевезенню критично важливих вантажів", — пояснив парламентар.

Щодо вартості проєкту, то остаточних розрахунків поки немає. Вона залежатиме від типу конструкцій, протяжності мостів, необхідності встановлення опор і облаштування під'їзних шляхів.

Водночас, за інформацією Крейденка, американські та західноєвропейські партнери вже сприяють Україні в отриманні необхідних конструкцій у межах міжнародної технічної допомоги.

Якщо мости перекриють: як забезпечуватимуть лівий берег продуктами та медикаментами

Навіть за умови будівництва резервних переправ залишається проблема важкого транспорту. Адже далеко не всі тимчасові конструкції здатні витримувати навантаження від вантажівок або автобусів.

Тому, на думку Крейденка, столиця повинна мати окремий план забезпечення обох берегів на випадок порушення автомобільного сполучення.

"Усе залежатиме від вантажопідйомності конкретних конструкцій. Але ми маємо враховувати що сучасні резервні переправи мають свої експлуатаційні обмеження. Я переконаний, що Київ повинен мати окремий логістичний план забезпечення обох берегів. Він має передбачати резервні маршрути постачання продуктів, пального, медикаментів, а також використання залізничного транспорту. Раніше я також пропонував розглядати можливість організації резервних поромних переправ. Це додатковий інструмент, який за відповідних умов може використовуватися для перевезення транспорту та життєво необхідних вантажів. Тут важливо не покладатися на один вид транспорту, а створити декілька незалежних альтернатив", — зазначив депутат.

Крім того, можливе одночасне пошкодження кількох мостів загрожує не лише масштабними заторами, а й порушенням роботи систем життєзабезпечення столиці.

За словами Крейденка, необхідно заздалегідь прорахувати кілька сценаріїв — від тимчасового перекриття однієї переправи до тривалого припинення сполучення між берегами.

"Для такого мегаполіса, як Київ, одночасне пошкодження кількох мостів — це не лише транспортна проблема, а й загроза функціонуванню систем життєзабезпечення. На моє переконання, план реагування повинен включати декілька сценаріїв: тимчасове перекриття одного мосту, виведення з експлуатації кількох переправ та тривале порушення сполучення між берегами. Потрібно чітко розуміти, які запаси продуктів, медикаментів і пального є на кожному березі, як працюватимуть екстрені служби та які транспортні маршрути залишатимуться доступними. Без комплексних розрахунків називати конкретну кількість днів автономного функціонування некоректно. Але стратегічне завдання очевидне: обидва береги столиці мають бути максимально підготовлені до автономної роботи в надзвичайних умовах", — пояснив він.

Чому резервні переправи не підготували ще у 2022 році

Попри те, що загроза російських ударів по критичній інфраструктурі існує від початку повномасштабного вторгнення, до практичної реалізації резервних переправ у столиці перейшли лише зараз.

Крейденко визнає, що відповідну підготовку потрібно було розпочинати значно раніше.

"Вважаю, що резервні сценарії транспортного сполучення між берегами потрібно було системно готувати ще з 2022 року. Ми вже мали достатньо прикладів того, як російські удари можуть руйнувати критичну транспортну інфраструктуру. Водночас питання резервних переправ — це лише одна складова. Паралельно необхідно посилювати захист існуючих мостів, розвивати залізничне сполучення, передбачати альтернативні маршрути та створювати запаси необхідних ресурсів. Зараз важливо максимально прискорити реалізацію цих рішень. Адже резервні переправи потрібні не після руйнування мостів, а до того, як виникне необхідність ними скористатися", — підсумував народний депутат.

Нагадаємо, раніше Фокусрозбирався, чому українці не можуть просто відмовитися від централізованого опалення. Харківська міська рада запропонувала переглянути правила переходу на автономне опалення, адже в умовах війни та постійних ударів по енергетичній інфраструктурі чинні обмеження можуть залишати мешканців багатоповерхівок без альтернативного джерела тепла.

Джерело матеріала
loader
loader