Китай намагається ізолювати Тайвань і погрожує союзникам острова — FT

Пекін посилює дипломатичний тиск на Тайвань і розширює свою тактику “сірої зони” у водах навколо острова, що, на думку аналітиків, є спробою ізолювати Тайбей, пише FT.

Минулого тижня Китай запровадив санкції проти міністра зв’язку Парагваю та міністра закордонних справ Белізу за те, що вони відвідали Тайбей і зустрілися з урядовцями. Такі санкції стали безпрецедентним кроком Пекіна проти союзників Тайваню.

Тайванські посадовці також зіткнулися з новими перешкодами під час поїздок за кордон. Три африканські країни — Сейшельські острови, Маврикій та Мадагаскар — у квітні не дозволили літаку президента Тайваню Вільяма Лая транзит через свій повітряний простір. Лай планував здійснити візит до Есватіні, однак такі обмеження змусили Тайбей скасувати закордонну поїздку. Наступного місяця Лай зміг відвідати Есватіні, нібито таємно прибувши на літаку короля країни.

Запровадивши санкції минулого тижня, Китай погрожував 12 країнам, які мають офіційні дипломатичні відносини з Тайванем, застерігаючи їх від “маніпуляцій сепаратистських сил”, які прагнуть незалежності острова. Тайвань розкритикував санкції, заявивши, що Китай не має права втручатися в його дипломатичні відносини.

Лай також не зміг відвідати країни Латинської Америки та Карибського басейну, де зосереджена найбільша кількість союзників Тайваню, оскільки адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася надати йому дозвіл на транзит через регіон, прагнучи укласти торговельну й інші угоди з Китаєм.

У червні Кенія відмовилася дозволити власникам тайванських паспортів взяти участь у міжнародній конференції з питань океану. У Пекіні схвалили таке рішення, а Тайбей розкритикував Кенію за те, що країна піддалася китайському тиску. 

Тайвань також є центром дипломатичного конфлікту між Пекіном і Токіо, який триває вже рік. Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі висловила думку, що конфлікт навколо Тайваню може становити екзистенційну загрозу, яка виправдовує військове втручання її країни. Ці коментарі розлютили Пекін, який запровадив суворі заходи експортного контролю проти Японії.

Китай чинив тиск і на окремі країни ЄС, щоб ті не видавали візи тайванським посадовцям.

Водночас у водах на схід від Тайваню Китай активізував маневри суден берегової охорони й інших кораблів у межах своєї тактики “сірої зони”, не досягаючи рівня відкритої війни. Пекін називає ці маневри встановленням контролю над територією, яку він вважає своєю. 

“Усе це — прояви посиленої кампанії тиску з боку Пекіна, спрямованої на міжнародну ізоляцію Тайваню та обмеження взаємодії середніх держав і менших країн із Тайбеєм”, — зазначив старший аналітик з питань Північно-Східної Азії Вільям Ян.

Він додав, що Пекін прагне “викликати в Тайбеї відчуття безпорадності”, водночас демонструючи китайській громадськості, що досягає прогресу на шляху до “возз'єднання”.

Пекін вважає Тайвань своєю територією та погрожує захопити острів силою, якщо Тайбей чинитиме опір. Китай також вимагає від інших країн не визнавати Тайвань суверенною державою. Пекін посилив свою дипломатичну наступальну кампанію та військові маневри після вступу Лая на посаду президента у 2024 році, називаючи тайванського лідера “сепаратистом”.

На думку експертів, усі ці дії Пекіна є частиною посиленої кампанії, спрямованої на те, щоб відрізати Тайвань від його небагатьох союзників, що залишилися, та продемонструвати свою юрисдикцію. Аналітики зазначають, що країни, зацікавлені у збереженні статус-кво в Тайванській протоці, повинні активніше протистояти тиску з боку Китаю. Ситуація в Ормузькій протоці показала, що криза на найзавантаженіших морських шляхах світу є проблемою, яка стосується всіх, зазначив аналітик RUSI Філіп Шетлер-Джонс. За його словами, найважливіші партнери Тайваню не злякалися китайських погроз, а деякі “навіть збільшили частоту та стратегічну важливість контактів” із Тайбеєм. Шетлер-Джонс вказав на Японію та Філіппіни, які поглибили співпрацю з Тайванем.