Земля буквально змінює свою форму: вчені виявили несподівані наслідки глобального потепління

Зміна клімату впливає не лише на температуру та рівень океанів, а й на саму форму Землі. Нове дослідження показало, що тверда поверхня нашої планети поступово стає округлішою, причому цей процес прискорюється через танення полярних льодовиків.

Про це повідомляє Live Science із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі JGR Solid Earth 9 вересня.

Земля ніколи не була ідеальною кулею. Через обертання вона дещо сплющена біля полюсів і має випуклість уздовж екватора. Однак тепер учені виявили, що ця різниця поступово зменшується.

Професор геодезії Університету Арістотеля в Салоніках Крістофорос Коцакіс розробив новий метод аналізу супутникових даних GNSS, який дозволяє точніше відстежувати зміни форми планети.

За результатами дослідження, упродовж 2011–2015 років полярні ділянки земної поверхні піднімалися, а екваторіальна випуклість зменшувалася приблизно на 1 міліметр щороку. Для порівняння, у 1997–2000 роках швидкість таких змін становила лише 0,5 міліметра на рік.

За розрахунками вченого, темп округлення Землі збільшується приблизно на 0,4 міліметра на рік за десятиліття.

Чому Земля змінює форму

Головною причиною дослідники називають танення льодовиків Гренландії та Антарктиди. Коли величезні маси льоду зникають, тиск на земну кору зменшується, і вона поступово піднімається.

Водночас вода, що утворюється внаслідок танення льодовиків, перерозподіляється в океанах, збільшуючи навантаження на інші ділянки планети.

Утім, є важливий нюанс: округлішою стає саме тверда частина Землі. Якщо врахувати також океани, спостерігається протилежна тенденція — планета загалом стає більш сплющеною приблизно на 0,8 міліметра щороку. Це пов'язано з тим, що накопичення води поблизу екватора переважає зміни форми твердої поверхні.

Попередні дослідження також показали, що перерозподіл маси через танення льодовиків здатний уповільнювати обертання Землі.

Науковці наголошують, що спостереження за формою планети можуть стати додатковим інструментом для оцінювання наслідків глобального потепління.

Зокрема, Коцакіс порівняв супутникові вимірювання зі змінами гравітаційного поля Землі. Результати не повністю збіглися, однак поєднання обох методів може допомогти точніше відстежувати втрату льоду в полярних регіонах і перерозподіл океанської води.