5 годин у небі, 300 км дальності: ANT показала оновлений дрон-розвідник Mercury
Українська компанія ANT (“Авіейшн Нью Текнолоджіс”) представила оновлену версію розвідувального безпілотного авіаційного комплексу Mercury. Головне в модернізації — запас часу й дальності: тепер літак тримається в повітрі до п’яти годин і долає до 300 км.
Змінилися й інші показники. Робоча висота зросла з 3000 до 4000 м, крейсерська швидкість — з 75 до 90 км/год, а діапазон максимальної швидкості тепер становить 76–126 км/год. Політна маса збільшилася з 13 до 19 кг. Заявлена тривалість польоту зросла з 2,5 до чотирьох годин, а на практиці, за словами розробників, сягає п’яти.
Що змінилося за рік
Уперше Mercury показали в червні 2025 року. Тоді ANT представила його як повністю український літак вертикального зльоту й посадки, який уже пройшов кодифікацію в Міноборони та отримав код НАТО. Перша версія долала до 200 км, а без зв’язку із записом даних на борт — до 100 км.
“Завдяки двигунам вертикального зльоту та посадки дрон легко запускати: потрібен майданчик усього 5×5 метрів”, — пояснювали тоді в ANT.
В оновленій версії дальність польоту без зв’язку зі збереженням даних на борту зросла до 150 км. Заявлена максимальна відстань становить 250 км, а під час реального застосування може сягати 300 км. До комплекту, як описувала компанія, входять два літаки, базова станція з ноутбуком, монітором і джойстиком, а також два ящики для транспортування.
Навігація без GPS і режим радіотиші
Оновлений Mercury має два канали зв’язку, зокрема з псевдовипадковим перестроюванням робочої частоти (ППРЧ), що ускладнює роботу ворожого РЕБ. Окрім супутникової навігації, літак може летіти за інерційною системою, орієнтуватися за радіомаяками, автоматично проходити маршрут, працювати в режимі радіотиші та самостійно повертатися додому. Для спостереження встановлено оптичну систему з денною камерою й тепловізором.
“Наш БпАК не потрібно адаптувати до реалій фронту — його розроблено саме для умов війни з росією”, — наголошують розробники.
За даними компанії, оновлений комплекс у 2025 році пройшов випробування на Покровському напрямку та в районі Суджі. Ринок таких розвідників швидко росте: наприклад, нещодавноVyriy Industries представила Slavic як український аналог китайських розвідувальних БпЛА.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F36ed74b38444c5084dd5ca40e78774c5.jpg)
Хто стоїть за Mercury
ANT — команда українських розробників безпілотників, яка працює з 2014 року й об’єднує фахівців з IT, авіації та оборонної галузі. Під час бойових випробувань першої версії компанія співпрацювала з Силами безпілотних систем, ГУР і ОК “Північ”. Попит на розвідку й коригування вогню на глибині лише зростає, а військові дедалі частіше замовляють техніку напряму: лише за дев’ять місяців через державний маркетплейсзамовили 590 тисяч БпЛА.
“Ми не просто створюємо дрони — ми адаптуємо інженерні рішення до викликів реальної війни”, — кажуть в ANT.
Mercury конкурує в ніші, де вже є, наприклад, кодифікована недорога “Бабка” від TAF Drones, яку створили як розвідника, втрата якого не стане критичною. Ставка ANT інша: більше годин у повітрі й більша глибина огляду.
Джерело: Defender Media
