Адвокати збунтувалися щодо медичних гарантій прокурорам, вимагають і собі таке

Адвокати звернули увагу на нерівність соціальних гарантій для учасників правосуддя після того, як уряд затвердив порядок медичного обслуговування прокурорів та членів їхніх сімей за бюджетні кошти. Адвокат Дмитро Бузанов вважає, що держава має забезпечувати рівні можливості для суддів, прокурорів та адвокатів. Свої аргументи він виклав у юридичному коментарі для «Главкома».

За словами Бузанова, до урядової постанови №1281 як такої претензій немає. Кабмін нарешті виконав частину другу статті 83 Закону «Про прокуратуру», яка з 2019 року чекала на реалізацію. Проблема, на переконання юриста, полягає в тому, як держава розподіляє гарантії між сторонами правосуддя.

«Конституція поміщає суд, прокуратуру й адвокатуру в один розділ – «Правосуддя». Цей «трикутник» працює лише тоді, коли його сторони мають рівні можливості. Насправді держава забезпечує дві сторони трикутника, а третю залишає напризволяще», – зазначає адвокат.

Медичні гарантії та пенсії

Першим прикладом нерівності Бузанов називає медичне обслуговування. Судді та члени їхніх сімей мають право на безоплатну медичну допомогу в державних закладах охорони здоров’я. Тепер відповідний механізм запроваджено і для прокурорів. Ба більше, право на медичне обслуговування за бюджетні кошти зберігається за прокурорами-пенсіонерами та членами їхніх сімей.

Водночас законодавство не передбачає аналогічної гарантії для адвокатів. Вони оплачують лікування самостійно, а пенсію отримують на загальних підставах. Для порівняння, прокурори можуть претендувати на пенсію за вислугу років у розмірі 60% заробітної плати.

Різні умови державного захисту

Другий аспект – безпека. Судді та прокурори, а також їхні близькі родичі можуть перебувати під державним захистом відповідно до законодавства про захист працівників суду і правоохоронних органів. Адвокатів у переліку осіб, на яких поширюється цей закон, немає.

Заходи безпеки щодо адвоката можуть застосовувати як до захисника в конкретному кримінальному провадженні, однак на підставі іншого закону та в одному переліку зі свідками й понятими.

Мобілізація та процесуальні права

Окремо Бузанов звертає увагу на відмінності в умовах мобілізації. Судді прямо зазначені серед осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Працівники прокуратури та низки правоохоронних органів можуть отримувати бронювання. Для адвокатів окремої відстрочки чи бронювання лише на підставі професійного статусу закон не передбачає.

Ще одна проблема, на думку юриста, стосується процесуальних можливостей сторін у кримінальному провадженні. Стаття 22 Кримінального процесуального кодексу гарантує сторонам рівні права на збирання та подання доказів. Однак стаття 93 КПК визначає різні механізми їх отримання.

Сторона обвинувачення може збирати докази через слідчі та негласні слідчі дії, а також витребувати документи. Адвокат натомість може ініціювати проведення слідчих дій, звертаючись із відповідними клопотаннями до слідчого чи прокурора.

Адвокат нагадав про закон, який чекає на підпис президента

Бузанов також порівняв швидкість ухвалення рішень щодо різних професійних гарантій. За його словами, Офіс генерального прокурора звернувся до Міністерства охорони здоров’я в грудні 2025 року, а менш ніж за рік прокурори отримали порядок медичного обслуговування за бюджетні кошти.

Водночас закон №4547-IX, який запроваджує штрафи за ототожнення адвоката з клієнтом, Верховна Рада ухвалила 16 липня 2025 року. Як зазначає юрист, станом на момент його коментаря документ досі не був підписаний президентом і не оприлюднений.

«Тож питання не в тому, чи заслуговують прокурори на лікування за державний кошт. Питання в тому, чому держава так послідовно дбає лише про одну сторону змагального процесу», – підсумував Бузанов.

Варто нагадати, що Кабінет міністрів посеред війни узявся поліпшувати матеріально-побутове забезпечення прокурорів. На засіданні Кабміну було затверджено порядок медичного обслуговування прокурорів та членів їх сімей (дружина/чоловік, діти до 18 років).

Документ визначає, що медобслуговування прокурорів та їхніх близьких рідних здійснюється у державних закладах охорони здоров’я. Перелік та обсяг послуг визначаються договорами, укладеними між органами прокуратури та державними медзакладами.