Чи наближається кінець світ: «рибу Судного дня» викинуло біля берегів Чилі

На узбережжі Тихого океану у місті Мехільйонес (на півночі Чилі) виявили рідкісну глибоководну істоту — чубатого оселедцевого короля завдовжки 4,8 метра з діаметром очей понад 5 см. Про виявлення морського гіганта повідомив Центр дослідження морської фауни та спостереження за китоподібними CIFAMAC.

У соцмережах та ЗМІ цю істоту миттєво охрестили «рибою Судного дня» (Doomsday fish), що знову збурило обговорення довкола катаклізмів.

«Риба „Судного дня“ — що це за істота

Оселедцевий король чубатий, також відомий як риба-весло або риба-ремінь (Regalecus glesne), належить до родини Regalecidae і вважається найдовшою кістковою рибою серед усіх існуючих у світовому океані. Цей напівглибоководний мешканець поширений у помірних та тропічних водах Тихого, Атлантичного й Індійського океанів, де зазвичай займає сутінкову мезопелагічну зону на глибинах від 200 до 1000 метрів.

Оселедцевий король має сріблясте тіло та яскраво-червоний плавець у формі корони. Своєю поетичною назвою «оселедцевий король» істота завдячує кільком факторам, по-перше, характерному подовженому променю спинного плавця, що утворює яскраво-червоний «чуб» або корону над головою, а по-друге — історичним спостереженням рибалок, які нерідко помічали цих велетнів серед косяків оселедця, якими ті живляться.

Згідно з даними Florida Museum of Natural History анатомія та поведінка цього виду суттєво відрізняються від більшості океанічних риб:

• Вражаючі габарити та рекорди. Звичайні дорослі екземпляри досягають 5,5 метрів у довжину при вазі близько 250 кг, однак зафіксований у Книзі рекордів Гіннесса абсолютний максимум становить 11 метрів. Знайдений поблизу берегів Чилі 4,8-метровий особинець за біологічними мірками вважається порівняно невеликим.

• Анатомічні особливості. Тіло риби стрічкоподібне, сріблясто-біле з темними плямами, повністю позбавлене луски та вкрите твердими горбиками. Її грудні плавці трансформувалися у довгі веслоподібні відростки із розширеннями на кінцях, завдяки чому вид і отримав англомовну назву oarfish («риба-весло»).

• Унікальний спосіб плавання. На відміну від більшості риб, оселедцевий король пересувається у товщі води вертикально — головою догори, хвилеподібно вигинаючи довгий спинний плавець. Це дозволяє йому залишатися непоміченим знизу та ефективно полювати на дрібних ракоподібних, криль та кальмарів, захоплюючи їх беззубим ротом шляхом всмоктування.

• Відсутність небезпеки для людини. Попри свій міфічний вигляд, який історично живив легенди про морських зміїв, істота є абсолютно безневинною для людей та позбавлена масивних зубів чи отруйних залоз.

Через глибоководний спосіб життя та відсутність плавального міхура, пристосованого до швидких змін тиску, вихід оселедцевого короля на мілководдя або його поява на узбережжі є вкрай рідкісною подією. Зазвичай це свідчить про те, що риба ослабла через хворобу, зазнала травм під час шторму або потрапила під дію потужних висхідних океанічних течій, які виштовхують її з рідного середовища на поверхню.

Містична репутація «риби „Судного дня“ та хроніка „катастрофічних збігів“

Містична репутація оселедцевого короля сягає корінням давнього японського фольклору. У Японії цю рідкісну глибоководну істоту традиційно називали Ryugu no tsukai, що перекладається як «посланець із палацу морського бога». Згідно з міфами, поява риби-весла на мілководді або її випадіння на пляж слугувало попередженням від морського владики про наближення руйнівних підводних поштовхів та цунамі.

Ці міфи постійно повертаються в новини, бо поява рідкісних риб іноді справді збігається із землетрусами чи виверженнями вулканів.

Наприклад, великий японський землетрус (2011 рік). Напередодні катастрофічних подій у регіоні Тохоку, які спричинили руйнівне цунамі та аварію на АЕС «Фукусіма-1», на східному узбережжі Японії протягом кількох місяців було виявлено понад два десятки оселедцевих королів. Саме цей випадо закріпив за істотою сучасне прізвисько «риба Судного дня».

Наприкінці серпня 2026 року мертву 4-метрову рибу-весло виявили біля острова Комодо в Індонезії. Всього через шість днів у регіоні активізувалися одразу кілька вулканів та стався підземний поштовх магнітудою 5,2, що вкотре підігріло тривогу в мережі.

Попри такі вражаючі збіги, фахівці наголошують, людська психіка схильна помічати лише ті випадки, які підтверджують забобони, й ігнорувати сотні інших знахідок риби-весла, після яких жодних катаклізмів не відбувалося.

Що каже наука: чому «рибу Судного дня» насправді викидає на берег

Попри моторошні легенди та тривожні дописи в соцмережах, науковці та океанологи одностайні, жодного містичного зв’язку між появою оселедцевого короля та наближенням землетрусів чи кінця світу немає. Потрапляння глибоководних мешканців на мілководдя пояснюється звичайними законами фізики та біології.

Дослідники виділяють кілька ключових причин, чому ці риби опиняються на березі. У 2019 році японські вчені провели масштабне дослідження, зіставивши архівні дані про появу оселедцевих королів із даними про підводні поштовхи за кілька десятиліть. Науковці порівняли понад дві сотні випадків і не виявили жодного статистичного зв’язку між викиданням риб на берег та сейсмічною активністю. Люди просто схильні запам’ятовувати рідкісні збіги й ігнорувати сотні випадків, коли після появи риби нічого не сталося.

Попри свої вражаючі розміри, оселедцевий король є досить слабким плавлецем, який пересувається повільно завдяки хвилеподібним рухам довгого спинного плавця. Якщо риба травмується, хворіє, виснажується від старості або потрапляє в зону сильного шторму, вона втрачає здатність опиратися течіям і її просто виносить до поверхні.

Район Мехільйонес та Аріки на півночі Чилі розташований поруч із глибоководним Перуансько-Чилійським жолобом у зоні зіткнення тектонічних плит Наска та Південноамериканської. У цій акваторії регулярно виникають потужні висхідні океанічні течії (апвелінг). Вони піднімають холодні маси води з глибини до поверхні, захоплюючи й виштовхуючи на мілководдя ослаблених глибоководних істот.

Таким чином, поява майже 5-метрового оселедцевого короля на пляжі в Чилі — це рідкісна біологічна подія та цінна можливість для науковців дослідити маловивченого мешканця океану, а не знак наближення природного лиха.