Друга зима без опалення: що в Україні під загрозою

Уночі 18 жовтня, близько 23:00, дві російські балістичні ракети впали біля будівлі Книжкової палати України імені Івана Федорова в Києві. Перша — приблизно за 20 метрів від книгосховища, друга — за 60–100 метрів. Вибухова хвиля вибила майже всі вікна в адміністративному корпусі та у сховищі, а наступного дня пішов дощ, і частина видань набрала вологи.

Це вже третій удар поруч з установою менш ніж за рік. Попередні прильоти сталися 26 грудня 2025 року та 9 січня 2026 року, коли російські ракети влучили в житлові квартали поблизу. Тоді при температурі −20°C у будівлі розірвало труби й батареї, тож опалення в палаті немає досі.

Що зберігає Книжкова палата України

Книжкова палата веде державну бібліографічну реєстрацію всіх видань, що виходять в Україні, та комплектує фонд Державного архіву друку. Це головне сховище книжок, журналів, газет, нот, карт і плакатів, випущених в Україні з 1917 року. Станом на 1 січня 2026 року архів налічував 15 062 890 одиниць зберігання, хоча сховище розраховане лише на 12 мільйонів.

Заклад заснували 24 січня 1919 року — закон про створення Головної книжної палати в Києві підписав голова Ради Народних Міністрів УНР Володимир Винниченко. У 2008 році фонд внесли до переліку наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Окрема частина архіву — спецфонд книжок 1917–1976 років, які за радянських часів вилучали з бібліотек.

Наслідки обстрілу і друга зима без тепла

У момент нічного удару в будівлі перебував лише охоронець, він не постраждав. Тепер видання доведеться очищувати від уламків скла поетапно. «Спочатку приберемо скло з підлоги, потім якось залатаємо вікна, а вже після цього будемо окремо брати кожне видання й очищувати його», — розповіла виданню «Читомо» директорка палати Ольга Васьківська.

За її підрахунками, засклити потрібно близько 80 вікон. Відремонтувати старі рами неможливо: дерев'яні згнили, а алюмінієві деформовані й без ущільнювачів. Капітального ремонту в будівлі, зведеній близько 1990 року, не робили жодного разу.

Якби влучило в основу цієї панельної споруди, то шукали б ми свої папірці по всьому Києву

Видання найкраще зберігаються за сталої температури 17–18°C і вологості 50–55%, але дотримуватися цих умов нині неможливо. Врятувати книжки від вологи допоміг осушувач повітря, який передало ЮНЕСКО. Організація також надала зарядні станції для комп'ютерів і папки з безкислотного картону, у які пакують найбільш уразливі видання, зокрема газети.

Коли відновлять опалення

Кошти на відновлення опалення заклали лише в державний бюджет на 2027 рік, тож цю зиму Книжкова палата, найімовірніше, проведе без тепла. «Якщо буде така зима, зі сильними морозами, як цього року, то ми, мабуть, не зможемо працювати повний робочий день», — визнала Ольга Васьківська.