Втекти від образу: як творець Вінні-Пуха зламав життя власного сина через казку

Саме Крістофер Робін Мілн протягом життя намагався "зняти" з себе пряму алюзію з казковим втіленням, але через це сину казкаря довелося пройти непрості випробування. Про це йдеться в матеріалі BBC.

"Були дві речі, які затьмарили моє життя і від яких я повинен був рятуватися: слава мого батька і "Крістофер Робін", — написав у своїй автобіографії син відомого казкаря.

Протягом свого життя нащадок Алана Мілна провів з батьком різні етапи — від відчуження та непорозуміння, до ненависті до казок і героїв з подальшим заочним примиренням батька та сина. Крістофер згадує, що поки батько активно писав популярні історії про казкових персонажів, перших 10 років його життя його фактичного виховувала не власна мати, а нянька Олівія Ренд-Броквелл.

Нащадок казкаря в інтерв'ю ЗМІ протягом років говорив, що з батьком він бачив лише за столом під сніданку, обіду та вечері. В той час його мати Дороті, яка не приховувала меркантильного інтересу в шлюбі, проводила час на світських раутах.

Лише після розлучення з дружиною, Алан Мілн почав більше часу звертати на сина — вони частіше спілкувалися, проводили час разом і багато говорили. Сам нащадок казкаря каже, що ці три роки він запам'ятав як особливі.

Мені здавалося, що мій батько досяг того, де він є, залізши на мої дитячі плечі, що він забрав у мене моє добре ім'я і залишив лише порожню славу свого сина

Початок катастрофи: Крістофер в житті, Крістофер у казках

Згодом саме Крістофер допоміг батькові в ідеях для подальших казок — і так на літературній сцені з'явився хлопчик Крістофер Робін. Однак для сина Мілна така слава обернулася подальшою катастрофою — хлопця почали цькувати в школі однолітки та дорослі, а його розрадою стали математика та любов до конструювання.

Згодом коли самого пана Мілна-старшого питали, чи не нашкодили роботи життю сина, то митець під час розмови замислився на мить. За секунду він відповів, що "це йому не зашкодило".

Я не надто їх (казки батька — ред.) люблю… і я точно ніколи не відчував до них жодної сентиментальності

Все повертається додому: від'їзд, пошуки та повернення

З початком Другої світової війни Мілн-молодший хотів потрапити до армії, але його не взяли за станом здоров'я. Батько зміг завдяки зв'язкам влаштувати сина до інженерного корпусу британської армії, і провів кілька років в Італії та Середньому Сході. Після того, як його звільнити в запас після поранення, він вчився у Оксфорді та отримав ступінь бакалавра.

Наступні роки Крістофер і дружина Леслі, яка була його двоюрідною сестрою, переїхали в місто Дартмур, де заснували книжкову крамницю "Гарбур". Саме завдяки ній природно сором'язливий та закритий молодик почав долати власні упередження та відчуття покинутості, однак йому доводилося непросто говорити з фанатами казок його батька та про персонажів.

Протягом 25 років він вів успішний бізнес, а згодом — вирішив утілили свою мрію стати автором. На тлі важкої хвороби його єдиної доньки Клер, яка мала церебральний параліч, Мілн-молодший передав справи дружині та почав активно писати автобіографію.

Однак тінь батька та його творчості, як і глибокий конфлікт з матір'ю, не відпускали батька. За свідченнями очевидців, після смерті батька його син приїхав на похорони, але щось сказав матері на вухо, за що публічно вона дала йому ляпаса попри те, що Крістофер намагався часто навідувати батька в останні його роки життя.

Не знайшовши порозуміння з матір'ю, яка перед смертю сама не захотіла бачити сина через його шлюб із кузиною (який пані Дороті так і не прийняла), Мілн-молодший вирішив продати батьківський маєток, безкоштовно віддав культові іграшки до публічної бібліотеки Нью-Йорка, а сам з дружиною переїхав до Лондона. Там він прожив до своєї смерті в 1996-му, його дружина Леслі пішла з життя в 2014, їх донька Клер — в 2012 від наслідків вродженої хвороби.

Заочне примирення та порозуміння між батьком і сином

Вже наприкінці життя Крістофер заявив, що "змирився з роботою батька, хоч і не з дискомфортом своєї небажаної слави". Як написала авторка біографії Мілна-старшого, Крістофер з часом прийняв факт, що його батько "насправді був відданий йому і що він не мав уявлення, що станеться".

Крістофер Мілн бачив, що книги про Пуха були способом для батька "подолати розрив між ними в ранні роки, дозволяючи йому висловлювати те, чого він не міг сказати інакше". Як сам син казкаря в своїй автобіографії писав:

"Серце мого батька залишалося стриманим протягом усього його життя. Він глибоко відчував, але тримав свої почуття при собі, і лише будучи письменником, дозволяв їм вирватися у своїх творах. Але навіть тут він їх маскував… і так такі печалі, як там, були одягнуті на кепки й дзвони, і вони втілилися в Іа".

У подальшому Мілн-молодший казав, що часто не зміг вчасно зрозуміти, чому до нього приходили та говорили, що в своїх текстах батько показував справжню любов до сина. Однак ситуація насправді виглядала інакше, про що згодом син казкаря відверто писав і говорив.

"Іноді люди сьогодні кажуть мені: 'Яка тобі пощастило мати такого чудового батька', уявляючи, що, оскільки він писав про мене з великою любов'ю і розумінням, він, мабуть, грав зі мною з такою ж ніжністю і розумінням". […] Мій батько був творчим письменником, і саме тому, що він не міг грати з маленьким сином, його прагнення шукало і знаходило задоволення в іншому напрямку — він писав про нього", — констатував син британського казкаря.

Раніше Фокус повідомляв про те, як виглядає будиночок Вінні-Пуха у натуральну величину. Там  одночасно можуть оселитися чотири особи.

Згодом стало відомо, як чоловік у Британії знайшов рідкісні літературні артефакти. Серед них були — перші рукописи творця Вінні-Пуха Алана Мілна та візитка Джона Толкіна, які продали на аукціоні за дуже пристойну суму.